вход | регистрация | забыл пароль
подписаться на рассылку:

Зони для розміщення транзитних пасажирів в аеропортах як місця несвободи

23.11.11 | Марія Колоколова
Зони для розміщення транзитних пасажирів в аеропортах як місця несвободи

Захист державного кордону є невід’ємною частиною загальнодержавної системи забезпечення національної безпеки України. Саме для цього створені пункти пропуску осіб, які перетинають державний кордон України.
Пункти пропуску через державний кордон являють собою спеціально виділену територію на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна [1].
Зазначені пункти є цікавими для моніторингових візитів НПМ не в цілому. Зокрема, важливим для здійснення контролю щодо дотримання прав людини, є відвідування спеціальних зон для розміщення транзитних пасажирів в аеропортах. Саме вони цілком можуть підпадати під назву місць несвободи, про що говорить і Факультативний протокол, розширюючи контроль НПМ в тому числі на транзитні зони в міжнародних аеропортах [2]. На сьогоднішній день в Україні наявні ситуації з довготривалою затримкою людей, які вимушені перебувати в цих зонах досить тривалий час, обмежуючи себе у доступі до найбільш необхідних життєвих потреб (у воді, їжі, сні, справлянні природних потреб тощо). Нажаль ні умови, ні порядок перебування там затриманих пасажирів ніяк не прописані в національному законодавстві. Є лише незначна інформація щодо пунктів пропуску в цілому, яку ми й наведемо нижче.
Відкриття, закриття (тимчасове закриття) пунктів пропуску та пунктів контролю здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України [3].
Режим у пунктах пропуску через державний кордон – це порядок перебування і пересування всіх осіб і транспортних засобів у межах території прикордонних залізничних і автомобільних станцій, морських і річкових портів, аеропортів і аеродромів, відкритих для міжнародного сполучення, а також здійснення іншої діяльності, пов’язаної з пропуском через державний кордон осіб, транспортних засобів та вантажів.
Режим у пунктах пропуску для міжнародного та міждержавного сполучення встановлюється наказом начальника органу охорони державного кордону за погодженням з начальником митного органу та керівником підприємства, на території якого розміщено пункт пропуску через державний кордон.
Контроль за додержанням загального стану режиму в пунктах пропуску здійснюється всім складом зміни прикордонних нарядів у пункті пропуску та шляхом періодичної перевірки спеціальними прикордонними нарядами.
Додержання громадського порядку в пунктах пропуску забезпечується органами охорони державного кордону у взаємодії з іншими контрольними органами і службами та органами внутрішніх справ, у межах обслуговування яких розташований пункт пропуску через державний кордон.
Під час перебування у пунктах пропуску особам, які перетинають державний кордон, забороняється:
1. самостійно, без дозволу представників підрозділу охорони державного кордону, залишати транспортні засоби чи здійснювати у них посадку;
2. без дозволу представників підрозділу охорони державного кордону залишати зону прикордонного контролю і територію пункту пропуску;
3. під час проходження визначених законодавством видів контролю в пункті пропуску вживати алкогольні напої та палити в не відведених для цього місцях;
4. своїми діями та розміщенням транспортних засобів, багажу (вантажів) створювати перешкоди для виконання службових обов’язків працівниками контрольних органів і служб, обслуговуючим персоналом транспортних засобів, проходження пасажирами визначених видів контролю;
5. пошкоджувати чи виводити з ладу елементи огорожі, технічні пристрої та обладнання, інформаційні щити та інше майно пункту пропуску;
6. порушувати рядність руху, встановлену дорожньою розміткою, змінювати напрям руху в’їзд/виїзд, перевищувати швидкість руху, здійснювати проїзд без зупинки лінії паспортного контролю, зупиняти транспортні засоби в не визначених місцях;
7. перебувати в пункті пропуску без документів на право перетинання державного кордону;
8. відкривати двері вагонів до закінчення прикордонного та митного контролю;
9. починати рух транспортного засобу до закінчення прикордонного контролю і без дозволу посадової особи підрозділу охорони державного кордону [4].

За даними сайту Державної прикордонної служби України, на державному кордоні функціонує 31 повітряний міжнародний пасажирський пункт пропуску у 25 аеропортах.



Список використаної літератури:
1. Закон України «Про державний кордон України». Доступно на: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1777-12
2. Учреждение и назначение национальных превентивных механизмов. Доступно на: http://ombudsmanrf.ru/images/stories/word/rukovodstvo.pdf
3. Постанова Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 року № 751 «» Про затвердження Положення про пункти пропуску через державний кордон та пункти контролю». Доступно на: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/751-2010-%D0%BF
4. Наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 29.08.2011 № 627 «Про затвердження Порядку дій посадових осіб органів охорони державного кордону Державної прикордонної служби України щодо установлення режиму в пунктах пропуску через державний кордон, здійснення контролю за його додержанням, а також організації і забезпечення взаємодії та координації контрольних органів і служб, що здійснюють різні види контролю або беруть участь у забезпеченні режиму в пунктах пропуску через державний кордон». Доступно на: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z1117-11
5. Офіційний сайт Державної прикордонної служби України http://pvu.gov.ua/control/uk/publish/article?showHidden=1&art_id=116134&cat_id=47723&ctime=1308303543000