вход | регистрация | забыл пароль
подписаться на рассылку:

Ейджизм в Україні: круглий стіл

20.07.12 | Таня Печончик
Демографічна ситуація в Україні протягом двох десятиліть залишається невтішною, а до 2025 року, згідно з демографічними прогнозами, українців стане менше і вони постарішають. Нині на 100 працюючих громадян припадає 86 пенсіонерів, а до 2025 року їхні частки зрівняються. Із проблеми старіння населення витікає інша проблема — навантаження на ринок праці. Розв’язанню цієї складної ситуації заважає не тільки відсутність ефективної демографічної політики держави, а й невирішені проблеми оптимізації ринку праці, подолання безробіття та трудової дискримінації за віковою ознакою.
Про це йшлося під час круглого столу на тему: «Дискримінація за віковою ознакою: чому вік працівника стає головним критерієм при працевлаштуванні»», який пройшов 16 липня у Києві за ініціативи Центру інформації з прав людини, Коаліції з протидії дискримінації та за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Згідно із оприлюдненими під час круглого столу результатами соціологічного опитування Київського міжнародного інституту соціології, 49,9% респондентів вважають, що в Україні існує дискримінація (утиски, обмеження прав деяких жителів України через певні їхні характеристики). Серед них 51,7% (або 25,7% від загальної кількості респондентів) вважають, що вона відбувається за віковою ознакою.
«В Україні дуже поширена дискримінація за віком (т.з. ейджизм), над подоланням якої теоретично мали б працювати державні та громадські організації. Але інформація про таку роботу у нас відсутня», — заявив кандидат психологічних наук, соціальний психолог Віктор Пушкар.
За його словами, серед дискримінаційних практик найбільш поширені вікові обмеження під час прийому на роботу. «Практика відмови у прийомі на посаду надто молодих позбавляє їх можливості навчитись працювати. Надто «старим», тобто людям після 50, 40 чи навіть 30 років відмовляють у прийомі на роботу, бо тими, хто має досвід роботи, важче керувати маніпулятивними методами, нав’язувати безглузді прояви корпоративної лояльності», — сказав Віктор Пушкар.
Як повідомила експерт Харківського інституту соціальних досліджень (ХІСД) Марія Колоколова, на сьогодні в Україні нараховується близько 1,7 млн. безробітних (з них близько півмільйона – офіційно зареєстровані). Біля третини безробітних складають люди віком від 40 до 59 років. «Представники саме цієї вікової категорії мають найбільший життєвий та фаховий досвід, але через низку причин часто опиняються «за бортом» ринку праці. Людям, старшим за 45 років, дуже складно працевлаштуватися, тим більше офіційно, тому часто їм доводиться погоджуватися на низькооплачувану роботу, не маючи ніяких трудових договорів, пільг, соціальних пакетів, оплачуваних відпусток», — сказала Марія Колоколова.
Згідно з даними дослідження , проведеного ХІСД на основі аналізу більш ніж 7 тисяч оголошень із працевлаштування, вікові обмеження містяться у 15% газетних оголошень і 58% інтернет-оголошень. Також було виявлено, в межах якого віку людям легше за все знайти бажану роботу – від 23 до 39 років. Водночас, лише 9,7% з тих, хто стикався у своєму професійному житті з проявами вікової дискримінації, намагалися боротись за свої права, інші ж – 90,3% – не робили нічого.
Разом з тим, уже з’явилися випадки, коли громадяни звертаються до суду через вікову дискримінацію під час прийому на роботу. Про один із таких випадків розповіла юрист Харківської правозахисної групи Олена Ащенко. За її словами, у січні 2012 року Київський районний суд м. Харкова виніс рішення, в якому визнав незаконною відмову в прийомі на роботу харків’янина Ігоря Ясинського, відкинувши, однак, вимоги заявника щодо компенсації моральної шкоди. Заявник скаржився до суду на ТОВ «Фактор-Друк», яке відмовилося взяти його на посаду комірника, вказавши, що кандидатура не відповідає вимогам ¬— обмеження за віком до 30 років.
Експерти звернули увагу і на те, що 5 липня ц. р. парламент прийняв у цілому проект Закону «Про зайнятість населення». У цьому документі міститься норма, згідно з якою забороняється в оголошеннях (рекламі) про вакансії вказувати обмеження за віком кандидатів, пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам, за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі. Також забороняється вимагати від осіб, які працевлаштовуються, надання відомостей про особисте життя.
Як зазначила керівник юридичного департаменту компанії HeadHunter Україна Анна Воєводіна, ця норма навряд чи захистить кандидатів, яких все одно, у разі відсутності у них відповідних навичок та компетенцій, відсіють на етапі співбесіди. А ось фахівцям по підбору персоналу, за словами Анни Воєводіної, заборона на зазначення віку та статі, в тому випадку, коли вона дійсно важлива, додасть роботи: їм доведеться витрачати час на спілкування з рядом не завжди відповідних запиту вакансії кандидатів.
Експерт Коаліції з протидії дискримінації в Україні Ірина Федорович підсумувала, що основна проблема чинного законодавства та внесених на розгляд парламенту законопроектів полягає в тому, що вони не встановлюють відповідальності за вчинення дискримінаційних дій. Зокрема, за її словами, це стосується таких законопроектів: “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні” (реєстраційний номер 10468), “Про запобігання дискримінації щодо осіб літнього та похилого віку в Україні” (10486), “Про зайнятість населення” (10497-1). «Навіть якщо всі три чи один із законопроектів будуть проголосовані та вступлять в силу, на практиці скористатися ними задля захисту своїх прав ніхто не зможе», — сказала Ірина Федорович. Вона наголосила не необхідності прийняття ефективного антидискримінаційного законодавства, яке, між іншим, є одним із пунктів Плану дій з лібералізації ЄС візового режиму з Україною.