Russian
вход | регистрация | забыл пароль
подписаться на рассылку:

ДИСКРИМІНАЦІЯ ТА ПРАВОВА ІЗОЛЯЦІЯ РОМСЬКИХ ГРОМАД ОБМЕЖУЮТЬ РОЗВИТОК ДЕРЖАВИ В ЦІЛОМУ

25.07.12 | Таня Печончик | Прес-реліз
ДИСКРИМІНАЦІЯ ТА ПРАВОВА ІЗОЛЯЦІЯ РОМСЬКИХ ГРОМАД ОБМЕЖУЮТЬ РОЗВИТОК ДЕРЖАВИ В ЦІЛОМУ.

ПРЕС-РЕЛІЗ
“Посилення правових можливостей” – ініціатива, яка впроваджується програмою “Верховенство права” Міжнародного фонду “Відродження”, і спрямована на залучення бідних верств населення до використання правових інструментів у вирішенні їхніх правових проблем. Ініціатива впроваджується через надання підтримки на роботу Центрів правової інформації та консультацій в невеликих громадах, а також навчанню людей захищати свої права та інтереси самостійно. Права не мають бути розкішшю. Це необхідний інструмент розвитку, без якого суспільство не може ефективно розвиватися. Окрему увагу в межах ініціативи приділено посиленню правових можливостей ромських громад. З цією метою Міжнародний фонд “Відродження” ініціював проведення соціологічного дослідження на тему: “правові потреби ромського населення”, яке було проведено силами Харківського Інституту Соціальних Досліджень (ХІСД) у січні - червні 2012 року.
Роми – одна з найчисленніших етнічних груп в Україні, більш частина якої проживає в Закарпатській області, живе за принципами звичаєвого права. Зокрема, в Закарпатті, де проживає найчисельніша ромська громада в Україні, роми, стикаючись із правовими проблемами, звертаються, в першу чергу, не до юриста чи державних органів, а до авторитетного члена своєї громади. Зважаючи на низький рівень освіченості та соціальну закритість, роми, як правило не розмежовують правові, соціальні та матеріальні проблеми. Дослідження показало, що найбільшу свою проблему роми визначають як відсутність грошей; серед інших – відсутність паспорта (хоча, це видається, більшою проблемою більше для держави, оскільки для респондентів відсутність паспорта означає відсутність будь-яких зобов‘язань перед державою), працевлаштування – більше 60% респондентів на момент проведення опитування не працювали, отримання освіти (лише 50% опитаних, які мають дітей шкільного віку, віддали своїх дітей до школи), захист права власності (табірні роми живуть в самовільно збудованих спорудах), а також умови проживання – на Закарпатті в компактних поселеннях це, як правило, малогабаритні споруди, де проживають по 10 – 15 осіб.
Результати дослідження засвідчили, що роми намагаються вирішити такі проблеми у власний спосіб, рідко завдаючись до правових інструментів. Найпоширеніші шляхи не є за своєю суттю правовими. Так, серед шляхів подолання ромами проблем найбільше вирізняються такі: порада з родичами, друзями (63%); звернення до авторитетного члена громади (41%); намагання домовитись з іншою стороною (37%) та звернення до громадської організації (33%). Більшість ромів зазначила, що потребує допомоги юриста чи адвоката у вирішенні своїх проблем (21% – часто; 46% – інколи). Втім, багато хто вважає таку допомогу недоступною (79%). Основною перешкодою на шляху отримання кваліфікованого юридичного супроводу є матеріальна незабезпеченість ромського населення (відповідь дуже дорого – 51 %).
Роми також наголошують на тому, що постійно піддаються дискримінації, як з боку представників державних органів, так і суспільства в цілому. Це породжує тотальну недовіру ромів до державних органів (майже 74% повністю або частково не довіряють державним органам). Зокрема, найбільш негативним є ставлення ромів до міліції, лікарень та управлінь праці та соціального захисту. «Аналізуючи відкриті коментарі до відповідей, виявилося, що на такий розподіл впливає передусім те, що роми частіше всього контактують саме із зазначеними державними структурами, але результати цієї взаємодії для них є здебільшого негативними», - зауважила Марія Колоколова.
У свою чергу, чиновники, які виступали експертами в даному опитуванні, зазначили, «дуже важко побороти власну ворожість до ромів та зрозуміти їхній «дивний» спосіб житт»я.
Однак історія життя колишньої жительки табора в м. Мукачево Ренати Балог засвідчує, що такі стереотипи варто долати. Дівчина народилася в таборі, де прожила до 13 років у жахливих умовах убогості й антисанітарії. Мама Ренати зробила все для того, щоб вона отримала гідне виховання та освіту. Успішно завершивши навчання в середній школі, Рената вирішила продовжити навчання, але через відсутність коштів змогла вступити тільки в профтехучилище. Отримавши в училищі доступ до інтернету, Рената знайшла там оголошення про програму надання допомоги ромському населенню, яку реалізує фонд "Відродження". Дівчина подала заяву та отримала грант на оплату навчання. У 2006 р. Рената Балог завершила навчання в МАУП з відзнакою і отримала диплом юриста. Після закінчення вузу Рената влаштувалася на роботу в громадську організацію «Романі Яг», де надає юридичну консультацію для ромів (оформлення паспортів, свідоцтв про народження, заповнення різних документів і т.д.). Фонд також займається правозахисною діяльністю.
«Завдяки допомозі фонду "Відродження" ми запускаємо проект «Мукачівський правозахисний центр». За проектом передбачено два офіси: один в центрі міста Мукачево і другий безпосередньо в ромському таборі. Працюючи юристом в таборі, я зможу втілити в життя свою мрію: на особистому прикладі показати моєму народові, що його доля, процвітання, якість життя можна змінити завдяки освіті, наполегливій праці та цілеспрямованості», - зазначила Рената Балог.
Сьогодні підходи до соціалізації ромів мають кардинально змінитися. Механізми стимуляції соціальними виплатами або державного примусу, як засвідчує дослідження, не працюють. За підсумками результатів дослідження Міжнародний фонд “Відродження” підтримуватиме програми залучення ромської молоді, яка отримала вищу освіту, до право просвітницької роботи в таборах. Така адресна допомога, на думку Романа Романова, сприятиме забезпеченню зайнятості нових спеціалістів, слугуватиме добрим прикладом для інших членів громади, а також сприятиме інтеграції ромів до правових та соціальних процесів.