вход | регистрация | забыл пароль
подписаться на рассылку:

Поліція потребує нового професіоналізму

02.08.12 | Крістофер Стоун, переклад - А. Черноусов | www.soros.org

В багатьох містах Сполучених Штатів зафіксовано рекордно низькі показники насильницьких злочинів, які вже можна приблизно прирівняти до кількості жертв від поліцейського насильства. Наразі поліція стикається із жалом ворожих протестів проти практик зупинок та обшуків та етнічного профайлінгу. У Південній Африці рівень злочинності знижується вже декілька років поспіль, а технічна оснащеність поліції ніколи не була вищою, ніж зараз, та попри це рівень поваги до поліції «змитий в унітаз». У Туреччині побоювання поліції постійно зростає, не зважаючи на суттєве зменшення поліцейської корупції та припинення використання фізичної сили під час допитів. У Ріо-де-Жанейро широко розрекламований підрозділ поліції по роботі у фавелах, де все контролювали банди, зробив їх більш безпечними за життя останнього покоління. Проте результати останнього опитування працюючих там поліцейських на цьому тижні продемонстрували зростаючу ворожість по відношенню до поліції. Чому?

Чому, коли рівень злочинності знижується, корупція зникає, технічна майстерність зростає, катування не практикуються та рівень безпеки підвищується, мешканці усіх цих кварталів не довіряють поліції чи навіть зляться на неї?

Поліція ще досі переслідує фальшиву модель власного професіоналізму, прийнятого ще півстоліття тому. Професіоналізм 1950-х та 1960-х, який зробили популярним шоу на американському телебаченні, такі як Dragnet, Starsky and Hutch, а також спеціальний загін особливого призначення, створили уявлення нібито дотримання закону, майстерне володіння зброєю і демонстрація лояльності організації призведуть до дотримання професійної дисципліни, а з цим і до громадської поваги. Невірно, невірно, невірно.

До 1990-х, політичні лідери разом із реформаторами – керівниками поліції – визнали проблему. Так звана «професійна модель» роботи поліції дистанціювала поліцію від громадян, хлюпаючи власною винахідливістю. У змаганні за найшвидше реагування поліцейські департаменти втратили з поля зору модель правильного реагування на дзвінок про допомогу.

Діяльність поліції, ґрунтована на підтримці громадськості, — модель партнерського співробітництва між правоохоронними органами, громадянами та громадою, для якої вони стали новою вірою: професійна поліція – геть, діяльність поліції, ґрунтована на підтримці громадськості, – ласкаво просимо. Білл Клінтон збудував значну частину власної виборчої кампанії 1992 року навколо обіцянок введення 100 000 офіцерів зі зв’язків з громадськістю по всій країні, а також Національний Конгрес Африки запровадив модель роботи поліції, ґрунтованої на підтримці громадськості у конституції ПАР 1996 року.

Але діяльність поліції, ґрунтована на підтримці громадськості ніяк не перетинається із гонкою за професіоналізмом. Діяльність поліції, ґрунтована на підтримці громадськості, стала відокремленим підрозділом, розмитою філософією, а також грошовим потоком від Вашингтона чи Лондона, АЛЕ більшість підрозділів поліції по всьому світові щоденно наслідують стару професійну модель. Суттєві інвестиції було зроблено у нові комп’ютери, різноманітні автомобілі, зброю та засоби стеження. Так, майже скрізь поліція стала більш адаптованою до дотримання закону, та громада зробила жести у бік діяльності поліції, ґрунтованої на підтримці громадськості. Це були важливі досягнення, але їх було замало.

Тільки новий професіоналізм може замінити старий професіоналізм. Що це – новий професіоналізм? У своїй статті минулого року Джеремі Травіс разом зі мною припустив, що поліцейський професіоналізм вимагає від поліції чотирьох зобов’язань: бути підзвітною, легітимною, інноваційною, а також бути національно та глобально узгодженою. Професійна поліція несе відповідальність за витрати на неї, за рівень злочинності, а також за саму поведінку поліцейських. Професійна поліція приділяє увагу не тільки законності своїх дій, але і сприйняттю громадою цих дій як законних. Професійна поліція культивує інновації і навчання в усіх своїх підрозділах. Професійна поліція збагачується когерентно на національному, регіональному та глобальному рівні. Побудова цієї нової професійної поліцейської культури потребуватиме часу, зусиль та грошей.

Минулого року, мій попередник у Відкритому Суспільстві Арайя Неєр [Aryeh Neier], вдався до спроби створення нової, глобальної програми поліцейської реформи задля підтримки більш професійної та правоповажної поліції. Я підтримав цю ініціативу у якості члена двох Наглядових рад Відкритого Суспільства, і зараз ми приводимо ці плани до здійснення. Звичайно, Фундації Відкритого Суспільства продовжать підтримувати громадських активістів, які документують поліцейське свавілля і наполягають на реформуванні поліції. Наші намагання будуть спрямовані на розширення інформації про злочинність та поліцію від урядів до медіа.

Відповіді на запитання про новий професіоналізм вже містяться у самих підрозділах поліції. Я бачив їх у геніальних поліцейських, із якими я працював у Бразилії, Ямайці, Нідерландах, Нігерії, Південні Африці, Туреччині та Сполучених Штатах. Відповіді також містяться у суспільстві, у таких організаціях як Фонд CLEEN у Нігерії та Бразильський Форум за громадську безпеку, чию конференцію я відвідав на цьому тижні. Найбільш обіцяючими є відповіді, які лежать у партнерстві між поліцією, яка спрямована на новий професіоналізм, та людьми, для яких вона працює.

У роботі поліції завжди залишатиметься якась частина примусу. Важливим для роботи поліції, коли вона укріплює свою владу, є питання: чи сприяє вона демократичному прогресу чи, навпаки, перешкоджає йому? Професійна поліція розширює демократичний прогрес тоді, коли вона відповідає за те, що робить, досягає громадської підтримки, вчиться завдяки інноваціям, а також виходить за рамки місництва.