Вже традиційно конференція організована Харківським інститутом соціальних досліджень у співпраці з Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини та за фінансової підтримки Координатора Проектів ОБСЄ в Україні. Цього разу конференція зібрала близько 50 учасників з Великобританії, Польщі, Німеччини, Швейцарії, Грузії, Казахстану і, звичайно, з України. На запрошення взяти участь відгукнулися представники Генеральної прокуратури, України, Міністерства оборони України, МВС України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України, Державної пенітенціарної служби України, Державної міграційної служби України, Державної прикордонної служби України, Державної судової адміністрації України та активісти громадських організацій, які активно беруть участь у відвідуванні місць несвободи в Україні.
Під час відкриття конференції Уповноважений ВР України з прав людини Валерія Лутковськасказала, що з самого початку каденції на посту Уповноваженого створення та впровадження національного превентивного механізму проти катувань та жорстокого поводження є одним з головних пріоритетів в роботі. Вже два роки НПМ в Україні створений та ефективно працює. Звичайно, існують проблеми та виклики такі, як наприклад проведення антитерористичної операції на сході країни та становище людей, якій перебувають у місцях несвободи на тимчасово окупованій території.
У своєму вітальному слові Посол ОБСЄ в Україні Вайдотас Верба підкреслив стратегічну важливість роботи щодо попередження катувань та жорстокого поводження. У своєму виступі Посол також відзначив, що Організація з Безпеки та Співробітництва в Європі починаючи з 2006 року підтримує ініціативи ХІСД щодо розробки та впровадження превентивного механізму проти катувань і готова роботи ці і надалі зважаючи на євро інтеграційний рух нашої держави.
Директор ХІСД Денис Кобзін у привітанні до учасників конференції вкотре подякував всій моніторській спільноті за їх наполегливу працю протягом двох років роботи НПМ в Україні. Також він висловив думку, що сучасні умови діяльності національного превентивного механізму вимагають найбільшої віддачі та посвячення як від представників державних органів так і всього громадянського суспільства і що тільки спільними зусиллями ми можемо вплинути на таке ганебне явище як катування та жорстоке поводження в місцях несвободи в Україні.
Регіональний офіцер з питань реалізації НПМ у країнах Європи та Азії Асоціації з попередження катувань, Швейцарія Ева Шерго у своїй презентації Надала цікаві статистичні дані щодо заснування і діяльності НПМ у різних країнах світу. Перший НПМ був впроваджений у 2005 році у Швеції, останній – нещодавно у Фінляндії (8 жовтня 2014 року). Зазначила, що діяльність і практика реалізації національних превентивних механізмів країн дуже різні. Деінде візити відбуваються часто і мають досить простий чек-лист, деінде проводяться детальні, але рідкі відвідування упродовж тижня. Частина НПМів публікують звіти за візитами, частина надає лише короткі резюме. Це є унікальними напрацюваннями і досвідом кожної країни. Проте головними досягненнями впровадження превентивних механізмів загалом можна назвати те, що нарешті з’явився доступ до місць несвободи, які до цього були закриті і не цікаві навіть для контролюючих органів влади у державі. Окрім цього, збільшилася загальна обізнаність суспільства щодо ситуації з дотримання прав людини у таких закладах. Також ми можемо спостерігати поступову зміну умов утримання і приведення до міжнародних стандартів режиму перебування людей, які там знаходяться. Відповідно змінюються і норми національного законодавства країн, де діє НПМ. Наразі перед Комітетом з протидії тортур і всіма спеціалістами, які працюють у цій сфері, стоїть нагальна потреба налагодження діалогу між НПМами різних країн задля обміну досвідом і важливими компетенція ми здійснення моніторингу місць несвободи.
Представник Федеральної Комісії з попередження катувань, яка є НПМом Німеччини Ян Шнайдер, у своїй презентації повідомив, що Комісія у якості НПМ працює з 2009 року та здійснює моніторинг федеральних місць несвободи, до яких належать: військові частини, пункти тримання мігранітв та віддлки поліції на залізниці. Особливістю роботи НПМ Німеччини є федеративний устрій цієї країни і для ефективного моніторингу усіх місць несвободи мають запрацювати Комісії федеральних земель, а їх всього 16. Тому зараз триває процес становлення цих Комісій, а також розширення самої Федеральної Комісії.
Юрій Бєлоусов, Представник Уповноваженого ВР України з прав людини під час свого виступу детально зупинився на досягненнях та проблемах становлення НПМ в Україні. Зокрема, з початку запровадження НПМ спільно з громадськими незалежними моніторами здійснив близько 550 візитів до місць несвободи в Україні, розробив чек-листи для моніторингу місць несвободи, рекрутував та навчив 150 громадських моніторів тощо. За результатами поданих актів реагування Уповноваженого, що були підготовлені за результатами візитів НПМ було привернуто увагу до таких питань як: використання гамівних сорочок до клієнтів психіатричних лікарень та психоневрологічних інтернатів, скасування необґрунтованих обмежень щодо осіб які відбувають покарання, транспортування осіб до судових установ тощо.
Представник Комісії з контролю за діяльність опікунських закладів Великобританії Метью Кінтон, у своїй промові детально розповів про діяльність Care Quality Commission, яка є частиною британського НПМ та відповідає за моніторинг надання медичних та соціальних послуг в усіх місцях несвободи Великобританії. Особливістю роботи Комісії є те, що вона окрім наглядових, контрольних та моніторингових функцій здійснює також і нормативні, тобто створює стандарти надання медичної та соціальної допомоги та ліцензує діяльність психіатричних та опікунських закладів.
Представник НПМ Польщі, Марцін Кузі під час свого виступу зокрема повідомив, що команда НПМ Польщі складається з 12 співробітників, серед яких політологи, юристи, соціологи тощо. До моніторингу також залучаються позаштатні експерти. Загалом всіх місць несвободи у Польщі 1826, за 2013 рік було відвідано з них 125. Також було видано 2 тематичних доповіді. Раніше візити були більш детальними і тривалими. Наразі НПМ зосередився на більш коротких, але разом з тим більш частих відвідуваннях місць несвободи. Документація, фото- та відео зйомка зберігаються в офісі НПМ стільки, скільки необхідно, але не більше 10 років.
Керівник Департаменту НПМ Омбудсмана Грузії, Ніка Кварацхелія акцентував увагу на тому, що у ході візитів НПМ Грузії постійно залучає позаштатних експертів, в тому числі юристів, лікарів, психіатрів, психологів, соціальних працівників тощо. На сьогоднішній день їх близько 40 осіб. Що стосується участі громадськості, то значним доповненням до діяльності превентивного механізму в Грузії, на думку доповідача, є робота місцевих спостережних рад, які існували ще до створення НПМ. Моніторингова команда зазвичай складається з 10 чоловік, які діляться на 5 груп для більш ефективного розподілу роботи. Після візитів йде робота по вдосконаленню моніторингових листів і наразі напрацьовуються методичні посібники по кожному типу місць несвободи задля спрощення і приведення до єдиного виду механізму здійснення візитів і написання звітів за ними.
Представник НПМ Казахстану, Зульфія Байсакова зазначила, що вибір і здійснення візитів до різних місць несвободи має дуже сильну територіальну залежність через те, що населення Казахстану (близько 17 млн. осіб) розпорошене на великій території країни (9 місце у світі – 2 млн 724,9 тис. км²). Як результат планування візитів відбувається дуже ретельно, враховуючи бюджет і кількість наявних моніторів. НПМ має близько 10 моніторів у кожній з 16 адміністративних одиниць (14 областей і 2 міста республіканського підпорядкування). За цією причиною спеціалізація моніторів поки що ускладнена. Кожен візитер має посвідчення і здійснює візити тільки у робочі дні. Під час моніторингу використовують як фото-, так і відео зйомку. На написання звіту відводиться 2 тижні. За весь час існування НПМ 7 візитів не були здійснені через перешкоджання з боку адміністрацій установ, які не допустили моніторів до місць несвободи.
Провідний експерт Харківського інституту соціальних досліджень Андрій Черноусов презентував спеціальну доповідь НПМ, яка присвячена дотриманню прав дитини. Команда НПМ відвідала усі 7 виховних колоній ДПтС України, уу яких на момент візитів перебувало близько 800 вихованців, здійснила близь 300 інтерв’ю з дітьми, вивчила умови праці, навчання та відпочинку. Особливу увагу було приділено наданню медичної допомоги та впливу тюремної субкультури на процес ре соціалізації дітей. За результатами візитів було внесено акт реагування Уповноваженого до Генеральної прокуратури України та Міністерства юстиції України щодо усунення окремих порушень прав дітей під час відбування ними покарання у виховних колоніях.
Анжела Клей, виконавчий директор Асоціації членів незалежних моніторингових рад, Великобританія зосередила увагу учасників на головних проблемах, з якими стикаються монітори під час візитів у місця несвободи. Передусім, це питання безпеки та доцільності тих чи інших дій монітора по відношенню до персоналу та осіб, які знаходяться у закритих закладах. Останніх треба розрізняти по категоріях і знати особливості спілкування з засудженою особою, дитиною, психічно хворим тощо. Також експерт зазначила, що Україна і Великобританія можуть мати деякі відмінності у мотивуванні моніторів місць несвободи через давно існуючі англійські традиції волонтерства. Разом з тим, можна переймати такі практики залучення нових людей, як запрошення студентів різних спеціальностей до тих закладів, які можуть бути корисними у їх професійній діяльності. Так, їх організація запрошує до відвідувань майбутніх юристів, щоб ті могли краще ознайомитися із внутрішнім функціонуванням тюремної системи у країні.
Хелен Бутман, Незалежні моніторингові ради, Великобританія, продовжуючи тему мотивації моніторів, поділилася тим, що більшості моніторів IMBпросто цікаво цим займатися. Вони відчувають причетність до великої команди, а також усвідомлюють наскільки проблеми з дотримання прав людини у колоніях можуть торкатися безпосередньо громади та жителів тієї місцевості, де знаходиться тюрма.
Модерована директором ХІСД Денисом Кобзіним дискусія щодо становища клієнтів місць несвободи у зоні проведення антитерористичної операції у Луганській та Донецькій областях викликала жвавий відклик особливо у представників Міністерства соціальної політики України та Міністерства освіти і науки України. Зокрема, було обговорено проблеми постачання харчів, соціальних виплат до місць несвободи в зоні АТО, а також необхідність евакуації таких місць та клієнтів на контрольовані Україною території.
Дискусія про стан надання медичної допомоги у місцях несвободи в зоні АТО модерована Олександром Гатіятулліним, «Мережа людей, які живуть з ВІЛ» та Черноусовим Андрієм, ХІСД сфокусувалася на питаннях управлінської занедбаності та нестачі препаратів для клієнтів місць несвободи на території частин Донецької та Луганської областей. З’ясувалося, що НПМ один з небагатьох органів, які активно вивчають та намагаються зарадити клієнтів місць несвободи у сфері отримання медичної допомоги та доступу до життєво необхідних ліків.
П’ята Східно – Європейська НПМ конференція проводилася за системної фінансової підтримки Координатора проектів ОБСЄ в Україні.
