Студенти соціологічного факультету кафедри політичної соціології Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна спільно з ГО «Харківський інститут соціальних досліджень» презенували результати опитування на тему: «Ставлення харків’ян до створення єдиної помісної церкви», проведеного з 01.11.2018 по 10.11.2018 року.
В межах дослідницької практики студенти провели опитування, результати якого свідчать про наступне.
Більшість харків’ян обізнані в питанні щодо створення єдиної помісної церкви в Україні, проте думки щодо значимості цієї події для країні розділилися навпіл: 44% вважають цю подію важливою, 46% мають протилежну думку. 10% не визначилися.
Харків’яни пов’язують рішення щодо створення єдиної помісної церкви із загостренням конфлікту між Росією та Україною (43%), кожен п’ятий вважає це частиною передвиборчої кампанії, кожен сьомий респондент (14%) визначив це як «відновлення історичної справедливості». Решта або не визначилася з відповіддю (10%), або обрала варіант «інше» (6%), де найчастіше лунали думки, що це є відволіканням населення від більш значущих проблем.
«Результати опитування засвідчили, що питання створення єдиної помісної церкви розділяє харків’ян у багатьох аспектах. По-перше, думки щодо створення ЄПЦ поділилися рівно навпіл («за» 39% та «проти» 40%). По-друге, протилежним є сприйняття наслідків створення ЄПЦ представниками різних патріархатів. Так, прихожани Київського патріархату вважають, що це рішення об’єднає суспільство, тоді як більшість представників Московського патріархату вважають, що це посилить напругу в суспільстві», – зазначила Марія Колоколова, доцентка кафедри політичної соціології ХНУ ім. В.Н. Каразіна.
Серед тих, хто не підтримує рішення про створення єдиної помісної церкви 11% готові брати участь у написанні скарг і петицій, 9% готові брати участь в акціях протесту, 6% готові висловлювати своє невдоволення в інший спосіб (подекуди досить радикальний), тоді як переважна більшість, а саме 74%, ніяк не будуть виражати власну незгоду з цим питанням.
Переважна більшість харків’ян вважають церкву тією чи іншою мірою залежною від держави. Так, 56% вказали, що церква повністю або досить залежна, 33% – в чомусь залежна, в чомусь – ні. 11% назвали церкву практично або повністю незалежною від держави.
Щодо важливості для харків’ян питань віри та релігії загалом, то більшість харків’ян назвали себе віруючими людьми – 70%, 30% такими себе не вважають. 56% харків’ян зазначили, що з різною періодичністю відвідують церкву, 44% – не відвідують.
«Цікавим виявився той факт, що майже половина харків’ян (48%) не знають до якого патріархату належить церква, до якої вони ходять. 18% відвідують церкву Київського патріархату, 32% – Московського та 2% інших конфесій. Треба зазначити, що для переважної більшості харків’ян (61%) немає особливого значення приналежність їхньої церкви до будь-якого патріархату, вони просто відвідують церкву за місцем проживання», – сказала Анастасія Морозова, студентка 4 курсу кафедри політичної соціології.
Майже половина харків’ян (48%) вважає, що рішення про створення єдиної православної церкви посилить напруження у суспільстві. Серед тих, хто не підтримує ідею єдиної української церкви, таких майже три чверті (72%), але навіть серед тих, хто підтримує створення ЄПЦ, кожен третій (30%) вважає, що це негативно вплине на стабільність суспільства. Крім того, 15,8% респондентів вважає, що створення єдиної помісної церкви згуртує суспільство, кожен четвертий (24,8%) вважає, що це ніяк не вплине на суспільство, 11,3% – не визначилися.
«Незважаючи на те, що питання створення ЄПЦ роз’єднує харків’ян, дослідження свідчить про неготовність незадоволених громадян до радикальних дій. Крім того, навряд чи це питання стане вирішальним для Харкова під час наступної передвиборчої кампанії, оскільки більшість харків’ян не змінили своє ставлення до влади (51%). 10% змінили своє ставлення у кращий бік, 28,5% – у гірший. Суттєві відмінності у зміні ставленні до влади ми бачимо серед представників різних патріархатів: 45% прихожан Київського патріархату змінили своє ставлення до влади у кращий бік, тоді як 53% прихожан Московського патріархату – у гірший бік. У зв’язку з цим, ми можемо припустити, що для країни в цілому це рішення може позитивно позначитись на підтримці влади», – відзначив Денис Кобзін, директор ГО «ХІСД».

Соціологічне опитування було проведене без будь-якої фінансової підтримки творчими зусиллями студентів 4 курсу кафедри політичної соціології соціологічного факультету імені В.Н. Каразіна у співпраці з ГО «Харківський інститут соціальних досліджень».
Методологія: В опитуванні взяли участь 570 респондентів. Опитування проводилось з 01.11.2018 по 10.11.2018 р. з використанням неімовірнісної вибірки в усіх 9 районах м. Харків. Опитування проводилося у місцях скупчення людей методом face-to-face інтерв’ю. Відбір респондентів здійснювався з урахуванням квот за районом проживання, статтю та віком пропорційно поселенській та статево-віковій структурі населення Харкова.