27 липня представник Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Юрій Білоусов разом з експертами Харківського інституту соціальних досліджень відвідали Українську психіатричну лікарню із суворим наглядом Міністерства охорони здоров’я. Дана лікарня призначена для лікування осіб, які скоїли суспільно небезпечні діяння, але в силу психічних розладів були визнані неосудними і за постановою суду їм призначене примусове лікування із суворим наглядом.
Психіатрична лікарня із суворим наглядом у Дніпропетровську є унікальним лікувальним закладом в Україні, що розрахований на психічнохворих, які скоїли тяжкі злочини. До закладу направляються хворі з усієї України. На сьогодні в установі утримується 993 клієнти, 122 з яких — жінки. Лікарня нараховує 13 відділень: 8 психіатричних, 2 сомато-психіатричних, туберкульозне, чоловіче відділення тимчасових форм психічних розладів та приймально-обсерваційне.
Основні проблеми закладу пов’язані з фінансуванням. Брак коштів, що мають виділятися з державного бюджету, позначається на умовах проживання, харчуванні та лікуванні хворих. У закладі існує потреба у створенні ще одного жіночого відділення, оскільки жіночі палати є занадто тісними для проживання. Наприклад, у одній з палат чоловічого відділення площею 46 м.кв. розміщено 22 клієнти (!). Клієнти більше 20 годин на добу мають лежати у ліжку, бо навіть встати та пройтися палатою вони не можуть. Лише 1 раз на добу є годинна прогулянка на свіжому повітрі, а також виходи на прийом їжі. Перенаселення тягне за собою цілу низку проблем: порушенння приватності, неналежні умови тримання, конфлікти у середовищі хворих тощо. Варто також відзначити, що держава виділяє трохи більше 8 грн. на добу на годування кожного клієнта. Це просто не відповідає жодному з стандартів і ставить клієнтів лікарні на межу виживання. Єдиною допомогою є передачі/посилки від родичів, які приймаються без обмежеь.
Окрім того, замість необхідних 1226 одиниць штатного персоналу, у лікарні їх налічується всього 602, тобто менше половини; відповідно, навантаження на лікарів є вдвічі більшим, ніж має бути.
Як свідчить світова практика кількість психічно хворих за гратами поступово зростає і держава має приділяти особливу увагу такій категорії фактично ув’язнеих, бо за всіма обмеженнями це є здебільшого в’язниця із окремими пом’якшеннями.