19 березня у Харкові відбулося засідання східного кластеру Всесвітньої організації охорони здоров’я, який має координувати роботу міжнародних організацій та органів влади України, а також громадських організації у питаннях забезпечення громадян доступом до медичної допомоги під час озброєного конфлікту та після нього. Очолив зустріч Андрій Славуцький, представник Всесвітньої організації охорони здоров’я. Він зазначив, що наразі проблема медичного забезпечення вимушено переміщених осіб, а також людей, які знаходяться на окупованій території України, є вкрай актуальною і такою, що потребує невідкладного вирішення. Представник ВООЗ також відмітив, що ця зустріч є установчою і перш за все, покликана зібрати інформацію щодо основних потреб, задоволення яких необхідне для своєчасного та комплексного надання медичної допомоги зазначеним категоріям осіб.
На заході також були присутні представники УВКБ ООН, ЮНІСЕФ, ПРООН в проекті «Розвиток місцевих громад», недержавної міжнародної організації «Лікарі без кордонів», Харківської обласної організації Товариства Червоного Хреста України, ГО «Харківський інститут соціальних досліджень», ГО «Інститут правових досліджень і стратегій», Асоціація багатодітних сімей «АММА», ГО «Крила афганської сотні», Угорської організації міжцерковної допомоги тощо.
Учасники зустрічі, спираючись на свій досвід залучення до медичних проблем у зв’язку із ситуацією в Україні, окреслили головні потреби і проблеми, на які треба звернути увагу перш за все:
• Відсутність налагодженого первинного медичного огляду всіх переміщених осіб на територію області, через що, з одного боку, відсутнє своєчасне надання медичної допомоги тим особам, які цього потребують, а з іншого жодним чином не впроваджені превентивні заходи попередження соціально небезпечних хвороб (туберкульоз, педикульоз, гепатит тощо).
• Обмеженість матеріальних коштів у переселенців для купівлі навіть мінімального набору ліків у разі простудних захворювань, потреби у заспокійливих, та особливо для лікування хронічних захворювань – гіпертонії, ревматизму, цукрового діабету, бронхіальної астми тощо.
• Відсутність ресурсів для відповідного перевезення із небезпечних районів Донецької, Луганської областей і розміщення дітей-інвалідів, інвалідів, осіб похилого віку тощо, яким необхідна подвійна увага і спеціальні умови утримання.
• Проблема із централізованим контролем над виконанням плану щеплень для кожної вивезеної дитини. Часто медичні документи залишені на окупованій території, інформацію можна отримати виключно зі слів батьків або родичів. Погіршує ситуацію і те, що в умовах необхідності задоволення передусім базових потреб у пошуках їжі та житла батьки часто не приділяють достатньої уваги плановим щепленням дітей.
• Викликаний обстрілами, переїздом, новими умовами життя стресовий стан багатьох переселенців, а також масові дитячі неврози, які потребують негайної уваги психологів.
• Складна ситуація із організацією медичної допомоги на окупованих та прифронтових територіях, особливо у найбільш віддалених сільських населених пунктах. Часто там немає ані амбулаторного пункту, ані аптеки, ані медичних спеціалістів, а транспортне забезпечення налагоджено із частотою 2-3 рази на тиждень. Зазвичай у таких місцях медична допомога надається несистемно силами волонтерів та бригад швидкої медичної допомоги, які періодично виїжджають до них у разі виклику.
Андрій Черноусов, провідний експерт ХІСД, підняв окрему тему, пов’язану із медичним забезпеченням найбільш соціально вразливих категорій населення – людей у місцях несвободи: геріатричних пансіонатах, психоневрологічних інтернатах, будинках дитини, школах-інтернатах, психіатричних лікарнях тощо. Такі люди зазвичай навіть не можуть покинути заклад, у якому знаходяться, з причин тяжкого психічного та/або фізичного стану. Так, нещодавно ХІСД було проведено телефонне опитування усіх місць несвободи соціальної сфери, які знаходяться на непідконтрольній Україні території. Результати опитування показали, що більшість таких закладів потребує перш за все наявності лікарів, а також медичних препаратів для полегшення загострених станів підопічних цих установ. «Ми маємо враховувати те, що ці заклади наразі залишилися без державного фінансування, більша частина персоналу пішла з роботи. Там немає умов для утримання людей з розумовою відсталістю, людей похилого віку, осіб із фізичними вадами здоров’я тощо, самопочуття яких через відсутність відповідного побутового і медичного догляду щодня тільки погіршується. Головна проблема наразі – вивезення цих людей і забезпечення їх повноцінним доглядом на території України», – зазначив експерт.
Також на зустрічі був присутній Геннадій Бондарчук, заступник директора Департаменту з питань екстреної медичної допомоги та розвитку мережі Департаменту охорони здоров’я Харківської облдержадміністрації, який надав статистичні дані щодо медичного забезпечення вимушено переміщених осіб на території області. Так, станом на 18.03.2015 року за медичною допомогою звернулося 56 557 осіб, 18 408 з яких – діти. За весь час амбулаторно проліковано 43 673 особи (14 233 з них – діти), стаціонарно проліковано 12 884 особи (4 175 з них – діти). 338 осіб є інсулінозалежними, 2552 особи звернулися задля лікування онкозахворювань, 33 пацієнтам забезпечена процедура гемодіалізу. Державний службовець також зазначив, що нажаль, матеріальні ресурси є вкрай обмеженими, вся допомога переміщеним особам надається із коштів, виділених на медичне забезпечення жителів Харківської області.
За результатами зустрічі планується виробити конкретні кроки задля покращення ситуації із надання медичної допомоги особам, які перебувають на окупованій території України або були вимушені виїхати з неї.