Державна прикордонна служба України (надалі – ДПС) виконує одну з найважливіших функцій незалежної та суверенної держави – охороняє державний кордон. Виконання цієї функції супроводжується окремими обмеженнями прав людини, а саме обмежується право на свободу та особисту недоторканість. В умовах демократичної, правової держави такі обмеження є необхідними задля досягнення цілей, передбачених законом. Із задоволенням можемо стверджувати, що ДПС є досить відкритою для громадського моніторингу структурою і намагається всіляко відповідати високим європейським вимогам. Про це свідчить велика кількість установ для утримання мігрантів, які знаходяться на ремонті, або взагалі капітально реконструюються, а також той факт, що наприклад пункт тимчасово тримання мігрантів з неврегульованим статусом Чопського прикордонного загону ДПС України за 7 місяців 20011 року відвідало 28 (!) делегацій неурядових та міжнародних організацій. Це є гарною передумовою для роботи національного превентивного механізму з попередження тортур та поганого поводження згідно із Факультативним Протоколом до Конвенції ООН проти катувань.
Захист державного кордону України є невід’ємною частиною загальнодержавної системи забезпечення національної безпеки і полягає у скоординованій діяльності військових формувань та правоохоронних органів держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом. Ця діяльність провадиться в межах наданих їм повноважень шляхом вжиття комплексу політичних, організаційно-правових, дипломатичних, економічних, військових, прикордонних, імміграційних, розвідувальних, контррозвідувальних, оперативно-розшукових, природоохоронних, санітарно-карантинних, екологічних, технічних та інших заходів.
Координація діяльності військових формувань та правоохоронних органів держави із захисту державного кордону здійснюється Державною прикордонною службою України.
Тобто на Державну прикордонну службу України покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.
Основними функціями Державної прикордонної служби України є:
• охорона державного кордону України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах з метою недопущення незаконної зміни проходження його лінії, забезпечення дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму;
• здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів, а також виявлення і припинення випадків незаконного їх переміщення;
• охорона суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні та контроль за реалізацією прав і виконанням зобов’язань у цій зоні інших держав, українських та іноземних юридичних і фізичних осіб, міжнародних організацій;
• ведення розвідувальної, інформаційно-аналітичної та оперативно-розшукової діяльності в інтересах забезпечення захисту державного кордону України згідно із законами України “Про розвідувальні органи України” та “Про оперативно-розшукову діяльність”;
• участь у боротьбі з організованою злочинністю та протидія незаконній міграції на державному кордоні України та в межах контрольованих прикордонних районів;
• участь у здійсненні державної охорони місць постійного і тимчасового перебування Президента України та посадових осіб, визначених у Законі України “Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб”;
• охорона закордонних дипломатичних установ України;
• координація діяльності військових формувань та відповідних правоохоронних органів, пов’язаної із захистом державного кордону України, а також діяльності державних органів, що здійснюють різні види контролю при перетинанні державного кордону України або беруть участь у забезпеченні режиму державного кордону, прикордонного режиму і режиму в пунктах пропуску через державний кордон України.
Діяльність Державної прикордонної служби України провадиться на основі дотримання прав і свобод людини і громадянина. Органи, військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України зобов’язані поважати гідність людини, виявляти до неї гуманне ставлення.
Неправомірне обмеження прав і свобод людини неприпустиме і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення і має таку загальну структуру:
 спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах охорони державного кордону;
 територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону;
 Морська охорона, яка складається із загонів морської охорони;
 органи охорони державного кордону – прикордонні загони, окремі контрольно-пропускні пункти, авіаційні частини;
 розвідувальний орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону.
Керівництво Державною прикордонною службою України та діяльністю спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону здійснює Голова Державної прикордонної служби України. Голова Державної прикордонної служби України несе персональну відповідальність за виконання завдань, покладених на Державну прикордонну службу України.
Особовий склад Державної прикордонної служби України складається із військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України.
На Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладаються:
1) припинення будь-яких спроб незаконної зміни проходження лінії державного кордону України;
2) припинення у взаємодії з відповідними правоохоронними органами збройних конфліктів та інших провокацій на державному кордоні України;
3) участь у взаємодії із Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями у відбитті вторгнення або нападу на територію України збройних сил іншої держави або групи держав;
4) участь у виконанні заходів територіальної оборони, а також заходів, спрямованих на додержання правового режиму воєнного і надзвичайного стану;
5) організація запобігання злочинам та адміністративним правопорушенням, протидію яким законодавством віднесено до компетенції Державної прикордонної служби України, їх виявлення, припинення, проведення дізнання, здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення згідно із законами;
6) здійснення прикордонного контролю і пропуску в установленому порядку осіб, транспортних засобів, вантажів в разі наявності належно оформлених документів після проходження ними митного та за потреби інших видів контролю, а також реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в установленому порядку прибувають в Україну, та їх паспортних документів у пунктах пропуску через державний кордон;
7) запобігання та недопущення перетинання державного кордону України особами, яким згідно із законодавством не дозволяється в’їзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України, у тому числі згідно з дорученнями правоохоронних органів; розшук у пунктах пропуску через державний кордон осіб, які переховуються від органів дізнання, слідства та суду, ухиляються від відбуття кримінальних покарань; виконання в установленому порядку інших доручень правоохоронних органів;
8) здійснення розвідувальної, інформаційно-аналітичної та оперативно-розшукової діяльності, а також здійснення контррозвідувальних заходів в інтересах забезпечення захисту державного кордону України;
9) контроль за дотриманням прикордонного режиму;
10) організація відповідно до законодавства прийняття заяв про надання статусу біженця від осіб, які мають намір його набути та змушені були незаконно перетнути державний кордон України;
11) прийняття у взаємодії з органами внутрішніх справ і органами Служби безпеки України рішень про видворення за межі України іноземців та осіб без громадянства, які затримані в межах контрольованих прикордонних районів при спробі або після незаконного перетинання державного кордону в Україну, видворення цих осіб;
12) здійснення самостійно або у взаємодії з органами внутрішніх справ і органами Служби безпеки України в межах контрольованих прикордонних районів контролю за дотриманням іноземцями та особами без громадянства, а також біженцями та особами, яким надано притулок в Україні, установлених правил перебування на її території;

Для виконання окремих завдань, Державна прикордонна служба України має право здійснювати адміністративне затримання осіб на підставах і на строки, визначені законами, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перетнули державний кордон України, стосовно яких прийнято в установленому порядку рішення про передачу їх прикордонним органам суміжної держави, на час, необхідний для такої передачі. Тримання осіб затриманих в адміністративному порядку має відбуватися в спеціально обладнаних для цих цілей приміщеннях.
Наразі в Україні існує 4 види закладів утримання мігрантів, які знаходяться під юрисдикцією Державної прикордонної служби України.: Пункти тимчасового тримання (ПТТ), Спеціальні приміщення (СП), Пункти тимчасового перебування (ПТП), Пункти тимчасового розміщення біженців (ПТР).
Пункти тимчасового тримання (ПТТ) та спеціальні приміщення (СП)

ПТТ – спеціально обладнаний комплекс приміщень для тримання правопорушників, затриманих в адміністративному порядку та за підозрою у вчиненні злочину на підставі рішення слідчого у порядку передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом України.
СП – спеціально обладнане приміщення для тримання правопорушників, затриманих в адміністративному порядку.
ПТТ створюються, як правило, у місцях дислокації органів Державної прикордонної служби України, СП створюються в місцях дислокації підрозділів охорони державного кордону.
Основне завдання – тримання та охорона затриманих осіб за рішенням Адміністрації Державної прикордонної служби України.
Діяльність ПТТ будується на суворому дотриманні Конституції України, вимог Загальної Декларації прав людини, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, Конвенції про захист прав і основних свобод людини, Конвенції ООН про статус біженців, інших міжнародних норм та стандартів поводження із затриманими особами та інших актів законодавства України. Відповідальність за дотримання законності в ПТТ несе начальник органу Державної прикордонної служби. Контроль за функціонуванням ПТТ здійснюється уповноваженим структурним підрозділом Адміністрації Державної прикордонної служби України. Нагляд за дотриманням законності в ПТТ (СП) здійснюється органами прокуратури України.

Обладнання пунктів тимчасового тримання та спецприміщень
ПТТ розміщуються в окремих будівлях, а якщо це неможливо, то в приміщеннях, повністю ізольованих від інших будівель та приміщень.
Вхід у ПТТ здійснюється через контрольно-пропускний пункт (КПП). Відчинення дверей здійснюється старшим зміни охорони.
Прогулянковий майданчик, який знаходиться на території ПТТ огороджується суцільним, без будь-яких виступів, цегляним або залізобетонним парканом заввишки не менше 2 метрів, над яким укріплюється металева арматурна решітка, яка по периметру обварюється металевим кутом і міцно кріпиться до паркану. Такі умови необхідні, щоб затриманий не зміг самостійно покинути цей пункт.
Також треба додати, що у всіх камерах, коридорах та інших приміщеннях між віконними рамами встановлюються металеві грати. А віконні отвори зсередини мають бути захищені металевою сіткою і зсередини та ззовні армованим склом.
У камерах встановлюються:
• санітарні вузли: туалет з умивальником розміщуються в окремих кабінах з дверима. Кабіна повинна мати перегородку заввишки 1,5 м від підлоги санітарного вузла. У разі неможливості встановлення санвузлів у камерах, вони обладнуються в коридорі.
• столи для приймання їжі та лави (стільці)
• навісні шафи і приліжкові тумбочки (одна на дві людини) для зберігання продуктів харчування і предметів особистої гігієни
Дверні замки камер повинні бути накладними і зачинятися на перший оберт автоматично, а потім – на два оберти ключем.
Ключі від замків камер виготовляються у чотирьох екземплярах. Два екземпляри ключів зберігаються у начальника ПТТ, третій – у сейфі старшого зміни охорони, четвертий (резервний) – в опечатаному вигляді в оперативного чергового органу Державної прикордонної служби України.
Ключі від замків СП виготовляються в трьох екземплярах: два з них зберігаються у чергового підрозділу охорони кордону, а один – у начальника підрозділу у сейфі.
Облік ключів від ПТТ (спеціальних приміщень) ведеться у
журналі обліку службових ключів, який зберігається у начальника ПТТ (чергового підрозділу охорони кордону), у якому обліковуються кожна їх видача і повернення.
Для розміщення затриманих за підозрою у вчиненні злочину спеціально обладнується камера, у якій максимально унеможливлюється їх спілкування з іншими затриманими. Ця камера відокремлюється від інших металевою решіткою та обладнується посиленими засобами охоронної сигналізації з підключенням охоронних шлейфів віконних решіток і дверей до окремих гнізд концентратора малої ємності, встановлених у кімнатах чергової зміни охорони. Санвузол робиться без перегородки. На час перебування в цій камері затриманих, біля дверей виставляється інспектор із зміни охорони.
У кожній камері (спеціальному приміщенні) вивішуються розпорядок дня і календар, а також правила внутрішнього розпорядку.

У місцях тримання затриманих поміщаються особи, які:
– затримані згідно зі статтею 106 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, – до трьох діб;
– затримані в адміністративному порядку, – до трьох діб з письмовим повідомленням про це прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання або на строк до десяти діб з санкції прокурора, якщо правопорушники не мають документів, що посвідчують їх особу, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які незаконно перетнули державний кордон України і стосовно яких прийнято в установленому порядку рішення про передавання їх прикордонним органам суміжної держави на час, необхідний для такого передавання. Підготовкою матеріалів для продовження термінів тримання та у потрібних випадках, отриманням санкції прокурора для цього займаються підрозділи дізнання органів Державної прикордонної служби;
– затримані згідно з дорученнями правоохоронних органів України в пунктах пропуску через державний кордон та розшукуються за підозрою у вчиненні злочину, переховуються від органів дізнання, слідства та суду, ухиляються від відбуття кримінального покарання та в інших випадках, передбачених законодавством України – до передавання затриманої особи ініціатору доручення або визначеному в дорученні органу державної влади, але не більш як 3 доби.
Треба відзначити, що строки тримання осіб у ПТТ та СП не завжди дотримуються. Так в ході моніторингового візиту до пунктів тимчасового тримання Чопського та Мукачівського прикордонних загонів 19 – 20 липня 2011 року в рамках реалізації проекту «Підтримка впровадження угод про реадмісію між ЄС та Республікою Молдова, Російською Федерацією та Україною: сприяння наданню допомоги в добровільному поверненні та реінтеграції (SIREADA)» представники ХІСД спілкувалися із громадянами Туреччини, які знаходяться у ПТТ більше 14 днів у очікуванні депортації до Туреччини. У нормативних документах, зокрема Наказ Адміністрації ДПС України від 30.06.2004 р. №494 «Про затвердження Інструкції про порядок тримання осіб, затриманих органами Державної прикордонної служби України в адміністративному порядку за порушення законодавства про державний кордон України і за підозрою у вчиненні злочину» передбачений граничний термін тримання у 10 діб. Після його закінчення мігрантів із неврегульованим статусом необхідно доправляти до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства. Але цього не відбувається тому, що вказані громадяни очікують вильоту до Туреччини і їх перевезення зі слів співробітників ДПС України є недоречним.

Приймання до ПТТ здійснюється на підставі:
• рішення суду про затримання;
• протоколу затримання підозрюваного відповідно до статті 106 КПК України, який повинен відповідати вимогам, передбаченим чинним законодавством;
• протоколу про адміністративне затримання.

Під час приймання до ПТТ (СП) затриманим під підпис надається письмова інформація про їх права зрозумілою для особи мовою (включаючи право шукати притулку або статусу біженця) і обов’язки та правила внутрішнього розпорядку в ПТТ (СП), які розробляються і затверджуються в органах Державної прикордонної служби. У якості інформації можуть використовуватись буклети та дайджести міжнародних та правозахисних організацій з питань правового статусу біженців.
Перед поміщенням у ПТТ (СП) затримані особи, що вчинили злочин у порядку, передбаченому КПК України, підлягають особистому обшуку (затримані в адміністративному порядку – особистому огляду), а речі, які є при них, – догляду.
Затримані перед поміщенням у ПТТ підлягають медичному огляду та санітарній обробці.
Облік затриманих ведеться в журналі реєстрації прибуття і вибуття затриманих осіб черговим зміни охорони ПТТ і щодня перевіряється начальником ПТТ з відповідними відмітками про результати перевірки. Порядок ведення зазначеного журналу реєстрації затриманих у СП перевіряє начальник підрозділу щодня за наявності затриманих.

Затримані розміщаються в ПТТ з дотриманням таких вимог ізоляції:
 чоловіки окремо від жінок;
 особи, затримані в адміністративному порядку та затримані за підозрою у вчиненні злочину, – окремо;
 сім’ї або одинокі батьки з дітьми розміщуються окремо від інших (у разі спроможності ПТТ);
 діти розлучені з сім’єю окремо від дорослих;
 особи, затримані за підозрою у вчиненні злочину за однією і тією справою, а також затримані в адміністративному порядку за групове правопорушення, за письмовою вказівкою особи, яка провадить дізнання, або прокурора, – окремо один від одного;
 іноземці та особи без громадянства – окремо від інших осіб, а капітани (шкіпери) суден, їх власники, а також начальники лову – окремо один від одного та від інших членів даної команди за рішенням начальника органу Державної прикордонної служби України або начальника штабу цього органу;
 за письмовою вказівкою особи, яка провадить дізнання або прокурора, затримані за підозрою у вчиненні злочину можуть триматися окремо й на інших підставах.
 Жінки можуть прийматися в ПТТ з дітьми у віці до 15 років.
Забороняється приймати в ПТТ (тримати у СП):
• заарештованих у дисциплінарному порядку військовослужбовців;
• військовослужбовців і працівників за трудовим договором частин, підозрюваних у вчиненні суспільно небезпечних дій, які містять ознаки злочинів, не пов’язаних з незаконним перетинанням кордону.

Матеріально-побутове забезпечення і медичне обслуговування затриманих і взятих під варту
Новоприбулому затриманому начальник ПТТ (старший зміни охорони ПТТ) надає індивідуальне спальне місце (металеве або дерев’яне ліжко, прикріплене до підлоги).
Затримані носять свій одяг і взуття. Особам, які не мають необхідного за сезоном одягу, додатково за розпорядженням начальника органу Державної прикордонної служби України може видаватись військове обмундирування без погонів та знаків розрізнення, строк ношення якого закінчився, або одяг, наданий благодійними організаціями.
Затримані забезпечуються триразовим гарячим харчуванням, яке відповідає культурним традиціям іноземців (у разі спроможності органів Державної прикордонної служби) згідно із затвердженими нормами.
Затриманим особам згідно з опрацьованим начальником ПТТ і затвердженим начальником органу Державної прикордонної служби України розпорядком дня (але не менше ніж 2 години у світлий час доби) надається право на прогулянки, які здійснюються на прогулянковому майданчику ПТТ. Прогулянки проводяться, як правило, покамерно. Якщо на прогулянку виводиться одночасно більше 3 осіб, то до спостереження за ними та їх охорони залучається не менше 2 інспекторів, з яких один призначається старшим. Проведення прогулянок обліковується в журналі обліку прогулянок осіб, яких тримають у місці тримання.
До і після виведення затриманих на прогулянковий майданчик, приміщення і маршрут руху по ПТТ (камери – під час відсутності в них затриманих) ретельно оглядаються старшими інспекторами (інспекторами). Про виявлення записок, предметів, написів, знаків та інших позначок начальник зміни охорони (інспектор) доповідає начальнику ПТТ, який після з’ясування обставин і встановлення осіб, які порушили правила внутрішнього розпорядку, доповідає про це рапортом начальникові органу Державної прикордонної служби України. Заборонені предмети вилучаються за актом, який підписують начальник ПТТ, начальник зміни охорони та особа, у якої вони вилучені.
Миття затриманих проводиться не менше одного разу на тиждень в окремих душових, про що зазначається в санітарному журналі. Дезінфекція одягу затриманих осіб у період їх тримання проводиться за медичними показаннями (вказівкою) медпрацівника, який обслуговує ПТТ.
Медичне обслуговування затриманих, у тому числі забезпечення медикаментами для надання невідкладної допомоги, здійснюється медичним працівником служби охорони здоров’я органу Державної прикордонної служби.
Медичний огляд затриманих проводиться медичним працівником у кімнаті проведення медичних оглядів у присутності старшого зміни охорони або начальника ПТТ. Затримані жінки оглядаються у присутності жінок-військовослужбовців. Усі заходи обліковуються в санітарному журналі.
Книгами, газетами, журналами та іншими друкованими виданнями затримані забезпечуються з бібліотеки органів Державної прикордонної служби України. Вони видаються старшим зміни охорони в камери після підйому і вилучаються перед відбоєм. Іноземці за можливості забезпечуються газетами, журналами та іншими виданнями на відповідних іноземних мовах, виданими в Україні.
Затриманим дозволяється відправляти та отримувати листи та посилки, контактувати та одержувати побачення з представниками органів міграційної служби України, громадських організацій, юридичних консультацій, Управління Верховного Комісара Організації Об’єднаних Націй у справах біженців (далі – УВКБ ООН) в Україні та інших агенцій системи ООН або міжнародних організацій, проводити релігійні служіння та обряди у час, передбачений правилами внутрішнього розпорядку.

Затримані особи звільняються і вибувають з місць тримання у зв’язку із:
 закінченням термінів адміністративного затримання;
 закінченням термінів затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину;
 передаванням до органу міграційної служби України;
 передаванням до інших правоохоронних органів;
 прийняттям правового рішення за фактом правопорушення;
 поміщенням у медичні установи МОЗ України. Затримані особи вважаються вибулими також у зв’язку зі смертю.

Звільнення затриманих осіб у будь-який час доби здійснює начальник ПТТ, начальник підрозділу охорони кордону – для СП.
Перед вибуттям затримані в адміністративному порядку підлягають особистому огляду, а затримані за підозрою у вчиненні злочину – особистому обшуку. Їм повертають нагороди, гроші, цінності та всі їх особисті речі й предмети, користування якими не заборонене законодавством України.
Про затримання в адміністративному порядку за порушення законодавства про державний кордон України за проханням порушника йому видається копія протоколу про адміністративне затримання.
Перед вибуттям затриманого також проводиться огляд його тіла у присутності старшого зміни охорони або начальника ПТТ з відміткою в санітарному журналі.
Затримані мають право звертатися зі скаргами, заявами та листами в державні органи, громадські організації та до посадових осіб, а також до Європейського суду з прав людини.

Організація охорони затриманих осіб
Для охорони затриманих осіб виставляється зміна охорони ПТТ (озброєні спеціальними засобами фізичного впливу): старший зміни, зовнішня і внутрішня охорона.
Особовий склад зміни охорони ПТТ (старші інспектори, інспектори) несе службу у повсякденних умовах зі спеціальними засобами активної оборони (гумовий кийок, наручники, газовий балончик).
Затримані особи виводяться з камер:
• для давання пояснень, проведення дізнання, слідчих дій або проведення інтерв’ю та інших заходів, що передбачені Законом України “Про біженців”;
• для ранкового і вечірнього туалету, справляння природних потреб, для прогулянок;
• для прибирання приміщень і території ПТТ, проведення особистого обшуку (особистого огляду), медичного огляду та санітарної обробки;
• для передавання конвою або для звільнення з-під варти.
Виведення затриманих у межах території ПТТ проводиться вивідним, для передавання іншим органам або для проведення слідчих дій з виїздом за межі розташування органів Державної прикордонної служби України – спеціально призначеним начальником органу Державної прикордонної служби України конвоєм, який очолює офіцер або прапорщик, як правило, з особового складу ПТТ чи комендантського підрозділу. Під час виведення затриманих до них може бути застосовано зв’язування рук або наручники.
За межі органу Державної прикордонної служби України затримані конвоюються тільки у світлий час доби на автомашинах.

Засоби безпеки і підстави застосування зброї
До затриманих можуть бути застосовані засоби фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальна зброя для припинення фізичного опору, насильницьких дій, безчинств, протидії законним вимогам посадових осіб ПТТ, якщо інші засоби не забезпечили виконання покладених на зміну охорони обов’язків.
У разі неможливості уникнути застосування заходів впливу вони не повинні перевищувати заходи, необхідної для виконання покладених на зміну охорони ПТТ обов’язків, і мають завдавати якнайменшої шкоди здоров’ю правопорушників. У разі потреби зміна охорони ПТТ зобов’язана негайно надати допомогу потерпілим.
Застосуванню фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї, якщо дозволяють обставини, мають передувати попередження про намір їх використання. Без попередження засоби фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальна зброя застосовуються, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров’ю громадян, посадовим особам і зміні охорони ПТТ.
Забороняється застосовувати засоби фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності і неповнолітніх, крім випадків вчинення ними групового нападу, який загрожує життю й триманню затриманих чи інших осіб, або збройного нападу чи збройного опору.
Вид спеціального засобу, час початку та інтенсивність його застосування визначаються з урахуванням обставин, що склалися, характеру правопорушення і особи правопорушника.
Усі особи, щодо яких були застосовані засоби фізичного впливу, спеціальні засоби або вогнепальна зброя, підлягають обов’язковому медичному огляду.
Про всі випадки застосування засобів фізичного впливу або спеціальних засобів, а також у випадках застосування вогнепальної зброї, негайно в письмовій формі повідомляють прокурора.
Право перевірки ПТТ мають:
• Голова Державної прикордонної служби України та його заступники;
• начальники регіональних управлінь Державної прикордонної служби України та їх заступники;
• начальники органів Державної прикордонної служби України – не менше одного разу на місяць, начальники штабів – не менше двох разів на місяць та їх заступники;
• інші посадові особи, уповноважені на це вищезгаданими начальниками;
• прокурори, які здійснюють нагляд за додержанням законів у ПТТ органів Державної прикордонної служби України.
Про всі перевірки ПТТ(СП) посадові особи роблять запис у журналі обліку перевірок ПТТ і СП керівництвом органів Державної прикордонної служби та представниками прокуратури.
Відвідання і перевірки ПТТ також здійснюються уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, а інспектування – делегаціями Європейського Комітету проти тортур (ЄКПТ).
У відповіді на наш запит, Адміністрація Державної прикордонної служби України надала інформацію про стан системи тримання осіб, затриманих органами Державної прикордонної служби України: станом на 20 липня 2011 року в Україні існує 10 ПТТ на 250 осіб та 71 СП на 223 особи.