Державна міграційна служба (ДМС) – один із наймолодших державних органів, які в своїй юрисдикції мають місця несвободи, що мають бути охоплені дією національного превентивного механізму у відповідності із Факультативним Протоколом до Конвенції ООН проти катувань. ДМС було засновано шляхом об’єднання, на нашу думку цілком природного, двох державних структур. З одного боку до складу ДМС увійшли органи колишнього Державного комітету України у справах національностей та релігій, а з іншого органи громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС України. Наразі ДМС переживає фазу становлення і реорганізації територіальних структур, які на місцях мають виконувати більшу частину роботи з управління міграцією.

Згідно відповідного положення, затвердженого Указом Президента України №405/2011 від 6 квітня 2011 року, Державна міграційна служба є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах міграції, громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб. Служба відповідно до покладених на неї завдань приймає у передбачених законом випадках «рішення про оформлення набуття громадянства України та їх скасування; веде облік осіб, які набули або припинили громадянство України; організовує оформлення та видачу громадянам України паспортних та інших документів, що посвідчують особу; здійснює оформлення і видачу іноземцям та особам без громадянства запрошень для в’їзду в Україну, а також виїзду за її межі». Крім того, Державна міграційна служба «приймає рішення про надання, втрату або позбавлення статусу біженця та рішення про надання дозволу на імміграцію». Виконання перелічених цілей наділяє службу достатньо широкими повноваженнями, серед яких й утримування в місцях несвободи. Саме тому серед інших завдань ДМС забезпечує функціонування пунктів тимчасового розміщення біженців та пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Сьогодні в Україні існує 2 види закладів утримання мігрантів, які знаходяться під юрисдикцією Державної міграційної служби. Це відповідно:

– Пункти тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні (ПТПІ);

– Пункти тимчасового розміщення біженців (ПТРБ).

 

Пункти тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні (ПТПІ)

27 квітня 2011 року, за розпорядженням Кабінету Міністрів України № 370-р «Про передачу цілісних майнових комплексів пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, до сфери управління Державної міграційної служби», цілісні майнові комплекси пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, розташовані у с. Журавичі Ківерцівського району Волинської області та с. Розсудів Ріпкинського району Чернігівської області, були передані до сфери управління Державної міграційної служби.

Два пункти тимчасового перебування розраховано на 339 осіб. Розсудівський ПТПІ представляє собою комплекс з відремонтованих військових казарм, що розташований в дуже ізольований, лісистій місцевості поблизу Чернігова, та може розміщувати до 208 осіб. ПТПІ у Журавичах Волинської області також представляє собою ряд будівель з відремонтованих військовий казарм, що розташовані в сосновому лісі в годині їзди від Луцьку, міста на північному заході України. Заклад розрахований на 181 особу.

[#_ftn151]

Пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, є державною установою, призначеною для тимчасового тримання іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні і підлягають адміністративному видворенню за її межі в примусовому порядку.

Основні завдання ПТПІ:

1. Забезпечення тимчасового тримання іноземців до завершення підготовки їх адміністративного видворення.

2. Створення належних умов проживання іноземців у ПТПІ, забезпечення їх прав і свобод, передбачених чинним законодавством та міжнародними нормами.

3. Сприяння органам внутрішніх справ, охорони державного кордону та Служби безпеки України у виконанні покладених на них завдань щодо встановлення осіб, поміщених до пункту тимчасового перебування, та їх документування, з’ясування обставин порушення ними законодавства України, участі в цьому посередників, супроводження до пунктів пропуску через державний кордон під час здійснення примусового видворення тощо.

4. Сприяння іноземцям у встановленні контактів з родичами, земляками, гуманітарними та правозахисними організаціями з метою вирішення питання їх повернення на батьківщину чи поліпшення умов проживання в ПТПІ.

5. Проведення роз’яснювальної та профілактичної роботи щодо відповідальності, передбаченої законодавством України за незаконне перебування на її території.

 

Поміщення іноземців до пункту тимчасового перебування

Іноземці, які незаконно перебувають в Україні, поміщаються до пункту тимчасового перебування на період, необхідний для підготовки їх видворення за межі держави в примусовому порядку. Строк тримання іноземця в ПТПІ не може перевищувати 6 місяців і починає обраховуватись з моменту його затримання (передачі в порядку реадмісії).

Поміщення іноземців до пункту тимчасового перебування здійснюється за направленням заінтересованих органів МВС України, Адміністрації Держприкордонслужби України чи Служби безпеки України або їх територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. До направлення долучаються документи, що посвідчують особу іноземця (за наявності), постанова суду про затримання іноземця або його примусове видворення, матеріали адміністративного затримання іноземця, передбачені законодавством України про адміністративні правопорушення (протокол про адміністративне затримання, протокол особистого огляду і огляду речей, протокол вилучення речей, документів та ін.).

Передача іноземця до ПТПІ оформлюється актом приймання-передавання іноземця у двох примірниках. Один примірник видається органу, який доставив іноземця, а другий долучається до його особової справи. Особова справа оформлюється на кожного іноземця при його поміщенні до пункту тимчасового перебування.

Адміністрація ПТПІ може відмовити в поміщенні до ПТПІ іноземця у випадках:

– відсутності вільних місць для розміщення;

– відсутності необхідних документів;

– учинення іноземцем злочину.

У разі відсутності вільних місць адміністрація ПТПІ повідомляє про це ДДГІРФО для прийняття рішення щодо можливого направлення іноземця до іншого пункту тимчасового перебування.

Поміщенню до ПТПІ не підлягають діти-іноземці, які розлучені з сім’єю. Вони направляються до притулків для неповнолітніх служби у справах дітей.

При поміщенні іноземця до пункту тимчасового перебування черговий повідомляє йому про причини та максимально можливий термін тримання в ПТПІ, ознайомлює з розпорядком дня, правами та обов’язками, а також стягненнями, що накладаються за порушення цих правил. У необхідних випадках для цього залучається перекладач. Іноземець, який отримав зазначену інформацію, розписується в журналі ознайомлення іноземців, поміщених до ПТПІ, з правилами поведінки та розпорядком дня.

Перед поміщенням до ПТПІ іноземці підлягають особистому огляду в установленому законодавством порядку. Огляд іноземців оформлюється протоколом особистого огляду і огляду речей.

Під час поміщення до ПТПІ іноземці проходять санітарну обробку в санітарних пропускниках, у яких здійснюється їх миття, протипедикульозна обробка та дезінфекційна обробка одягу та речей.

Також іноземці повинні повідомити в письмовій формі адміністрацію ПТПІ про наявність (відсутність) у них скарг на стан здоров’я.

Доставлені до ПТПІ іноземці підлягають обов’язковому медичному огляду. Перед направленням до кімнат для проживання іноземці поміщуються до окремих кімнат для проведення карантинних заходів.

У разі виявлення в іноземців захворювань або надходження від них скарг на стан здоров’я останнім надається необхідна медична допомога. За необхідності хворі іноземці направляються на лікування до комунальних закладів охорони здоров’я і поміщуються до них на загальних підставах, а особи з підозрою на інфекційні захворювання направляються на лікування до спеціалізованих лікувальних закладів невідкладно, але не пізніше наступного дня.

Про поміщення іноземця до комунального закладу охорони здоров’я адміністрація ПТПІ повідомляє в письмовій формі заінтересований орган, який доставляв іноземця до ПТПІ, та забезпечує його охорону під час лікування.

Умови та режим тримання іноземців у ПТПІ

Основними вимогами режиму тримання іноземців у ПТПІ є їх роздільне розміщення за статевими, віковими, а в разі потреби – за релігійними, етнічними та іншими відмінностями, дотримання іноземцями встановлених правил поведінки та розпорядку дня, забезпечення їх належними умовами проживання, медичним обслуговуванням, харчуванням, можливістю реалізації встановлених чинним законодавством прав та свобод тощо.

Іноземці, які поміщені до ПТПІ, користуються правом вільного пересування в межах пункту тимчасового перебування, визначених адміністрацією ПТПІ, а за наявності письмового дозволу адміністрації можуть пересуватися без нагляду поза його межами, але в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Поміщені до ПТПІ іноземці розміщуються в багатомісних кімнатах для проживання трьох і більше осіб та кімнатах для проживання батьків з дітьми.

Утримувані в ПТПІ особи жіночої статі проживають у кімнатах, харчуються і проводять вільний час окремо від утримуваних осіб чоловічої статі.

Сім’ї поселяються в окремі кімнати. Якщо немає можливості розмістити сім’ю окремо, діти повинні залишатися разом з матерями. Якщо в дитини є тільки батько, вони повинні розміщуватися разом в окремій кімнаті.

Вагітні жінки й жінки, які мають при собі дітей, розміщуються в окремих спеціально спроектованих кімнатах, де існують умови для задоволення особливих потреб дитини, з розрахунку 7 кв.м житлової площі на одну особу. Вони повинні отримувати максимальний догляд медичних працівників.

Кімнати для проживання обладнуються одноярусними або двоярусними ліжками (тапчанами), столами для приймання їжі, стільцями (лавами), приліжковими тумбочками та настінними шафами.

У будинках, у яких розташовано багатомісні кімнати на кожному поверсі, у коридорі обладнуються туалетні та душові кімнати.

Локалізовані кімнати

Особи, які потребують посиленого нагляду через схильність до насильства, можливість заподіяння шкоди оточуючим чи собі, учинення нападу на працівників ПТПІ або втечі, за вмотивованим розпорядженням директора ПТПІ або посадової особи, що його заміщає, поміщаються до одно- або двомісних локалізованих кімнат терміном до 15 діб, після чого розміщуються в багатомісних кімнатах. Термін перебування таких осіб в локалізованій кімнаті може бути продовжено до 30 діб. Локалізовані кімнати, крім меблів обладнуються чашами клозетними та умивальниками. У віконних прорізах локалізованих кімнат з внутрішнього боку встановлюються металеві ґрати. Зовнішнє скло у вікнах звичайне, внутрішнє – броньоване.

Іноземцям, які тримаються в локалізованих кімнатах, згідно із затвердженим директором ПТПІ розпорядком дня надається право на прогулянки щодня не менше двох годин денного часу доби.

У двір для прогулянок утримувані іноземці виводяться з кожної кімнати окремо і охороняються працівником, який здійснює охорону.

Проведення прогулянок для осіб, які тримаються в локалізованих кімнатах, реєструється в журналі обліку проведення прогулянок іноземців, які тримаються в локалізованих кімнатах.

Матеріально-побутове забезпечення

При поміщенні до пункту тимчасового перебування іноземці забезпечуються індивідуальними спальними місцями, засобами особистої гігієни, одягом, який має відповідати сезону.

Іноземці, що тримаються в пункті тимчасового перебування, забезпечуються триразовим гарячим харчуванням за нормами добового забезпечення продуктами харчування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 1992 року N 336 “Про норми харчування осіб, які тримаються в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках-розподільниках та інших приймальниках Міністерства внутрішніх справ”. На сніданок та вечерю дають одну страву, на обід – дві.

Медичне обслуговування іноземців у ПТПІ

Під час тримання в ПТПІ іноземці забезпечуються медичним обслуговуванням, яке здійснюється працівниками пункту охорони здоров’я.

Медичний огляд іноземців проводиться медичним працівником у спеціально відведеній для цього кімнаті під охороною працівника відповідної статі.

У разі виявлення симптомів захворювання (у тому числі інфекційного) хворий негайно поміщається до медичного ізолятора ПТПІ, а в разі необхідності доставляється для лікування до комунального закладу охорони здоров’я. За необхідності надання медичної допомоги, яку в умовах ПТПІ неможливо забезпечити, та здійснення транспортування хворого викликається бригада швидкої медичної допомоги.

Не менше одного разу на тиждень за встановленим у ПТПІ графіком проводиться санітарна обробка іноземців.

У ПТПІ щоденно здійснюється вологе прибирання кімнат для проживання та інших приміщень, де перебувають іноземці, з використанням миючих та дезінфікуючих засобів.

Звільнення іноземців з пункту тимчасового перебування та їх передача заінтересованим органам здійснюється за рішенням директора ПТП або особи, яка його заміщає.

Рішення про звільнення іноземця з ПТПІ оформлюється постановою про звільнення іноземця з ПТПІ і затверджується директором ПТПІ. Ця постанова оголошується іноземцеві в присутності перекладача під підпис.

Іноземцю, який вибуває з ПТПІ, видається довідка про тримання іноземця в ПТПІ з фотокарткою, що засвідчує факт перебування його в ПТПІ. У цій довідці визначається маршрут прямування іноземця до певного, узгодженого з органом, що направив іноземця до ПТПІ, місця тимчасового проживання. До місця перебування іноземець направляється за рахунок наявних у нього коштів, а якщо він при собі їх не має, то за рахунок коштів ПТПІ.

Іноземець також звільняється з пункту тимчасового перебування:

а) у разі подання заяви про надання статусу біженця;

б) при оформленні документів для вирішення питання щодо надання йому статусу біженця;

в) у разі надання статусу біженця;

г) за рішенням суду, якщо в діях іноземця в адміністративному порядку буде доведено відсутність адміністративного правопорушення;

ґ) у разі легалізації іноземця в інший передбачений законодавством спосіб – після отримання документів, що підтверджують здійснення такої легалізації.

Передача іноземців, які тримаються в ПТПІ, зацікавленим органам здійснюється на підставі повідомлення заінтересованого органу, який доставляв іноземців до пункту тимчасового перебування, про завершення ним підготовчих заходів, необхідних для здійснення їх примусового видворення або передачі до інших країн у порядку, передбаченому міжнародними договорами України про реадмісію осіб.

Заінтересованим органом також повинна надаватися копія постанови суду про примусове видворення іноземця або повідомлення іншої країни про приймання іноземця в рамках виконання міжнародних договорів про реадмісію осіб.

Про приймання-передавання іноземця складається акт у двох примірниках, один з яких долучається до особової справи іноземця, а другий передається працівникові заінтересованого органу, який здійснюватиме примусове видворення іноземця або його передачу.

Іноземці в пункті тимчасового перебування мають право:

• на ознайомлення зі своїми правами та обов’язками під час перебування в ПТПІ;
• на медичне обслуговування та санітарно-епідемічне забезпечення;
• на восьмигодинний сон у нічний час;
• носити власний одяг, надсилати та отримувати листи;
• на спілкування та побачення із членами своєї сім’ї;
• користуватися власними засобами зв’язку, не обладнаними пристроями для здійснення фото- та відеозйомки;
• користуватися телефонним апаратом, установленим на території ПТПІ, та здійснювати міські, міжміські та міжнародні телефонні розмови;
• отримувати продуктові та речові передачі, посилки і грошові перекази;
• відправляти релігійні обряди, користуватися релігійною літературою та властивими їх віруванню предметами релігійного культу, виготовленими з малоцінних матеріалів, якщо це не загрожує безпеці ПТПІ, а також не обмежує прав інших осіб, запрошувати священнослужителів;
• отримувати безкоштовні послуги перукаря та одноразову безпечну бритву (після використання бритва повертається працівникові ПТПІ);
• перебувати у вільний час, визначений розпорядком дня ПТПІ, поза межами житлового корпусу в дозволених на території ПТПІ місцях;
• переглядати телевізійні передачі та прослуховувати радіопередачі;
• грати в настільні ігри та займатися іншими не забороненими видами діяльності;
• користуватися літературою, газетами, журналами та іншими друкованими виданнями;
• користуватися власними аудіопрогравачами, радіоприймачами, телевізорами в установлений розпорядком дня час, не заважаючи при цьому іншим;
• тримати в кімнаті для проживання цінні предмети, папери, банківські магнітні картки, гроші, документи тощо;
• звертатися зі скаргами, заявами та листами до державних органів і службових осіб у порядку, установленому законодавством;
• мати при собі кошти та купувати продукти харчування, предмети першої необхідності та інше в магазині на території ПТПІ, а також через торгівельну мережу на замовлення.

Видача грошей, які були здані іноземцем на зберігання, здійснюється за формою та в порядку, визначеними порядком оформлення касових операцій.

Слід особливо відзначити, що іноземцям дозволяється «зустрічатися з правозахисниками, адвокатами, представниками дипломатичних представництв або консульських установ країни свого походження, міжнародних організацій, органів міграційної служби України, громадських та міжнародних правозахисних організацій», тобто вже в наказі, регламентуючим діяльність ПТПІ, створені норми, які підтримують незалежні моніторингові візити.

У кімнатах ПТПІ іноземцям дозволяється зберігати:

• одяг і взуття відповідно до сезону;

• речі та засоби особистої гігієни;

• книги, газети, журнали, папір, поштові конверти, марки, олівці, підручники та учнівське приладдя (для учнів);

• тютюнові вироби та сірники;

• продукти харчування (за винятком продуктів з простроченим терміном реалізації, консервованих продуктів із м’яса, риби, овочів, фруктів, виготовлених у домашніх умовах, продуктів, що потребують додаткового приготування шляхом термічної обробки);

• медикаменти, дозволені медичним працівником;

• аудіопрогравачі, засоби зв’язку, радіоприймачі, телевізори, холодильники та іншу побутову техніку невеликих розмірів.

Слід зазначити, що задля підтримування порядку в установі під час перебування в ПТПІ іноземцям забороняється:

– придбання та зберігання вогнепальної або холодної зброї, колючих та ріжучих предметів, спиртних напоїв, наркотичних засобів та психотропних речовин;

– самовільно залишати територію ПТПІ, що охороняється, або перебувати в місцях, доступ до яких заборонений адміністрацією;

– порушувати спокій і встановлений у ПТПІ розпорядок дня;

– мати в кімнатах громіздкі предмети, що заважають вільному пересуванню житловими приміщеннями;

– уживати алкогольні напої та приймати наркотичні засоби або психотропні речовини;

– курити тютюнові вироби в невизначених місцях;

– навмисно завдавати тілесні ушкодження або викликати розлади здоров’я, а також підбурювати інших або допомагати в здійсненні таких дій, що впливають на порядок у пункті тимчасового перебування та його безпеку;

– самостійно змінювати кімнату для проживання, визначену адміністрацією ПТПІ;

– влаштовувати азартні ігри та брати в них участь.

Але щодо можливості використовувати якісь стягнення чи покарання, то в ПТПІ ця практика не передбачена. Так, до іноземців, «які порушують установлений у ПТПІ розпорядок дня, не виконують вимоги працівників ПТПІ щодо забезпечення належного порядку та поведінки», директором ПТПІ або посадовою особою, яка його заміщує, може бути застосовано тільки таких заходив дисциплінарного впливу як попередження та зауваження.

Утримувані в ПТПІ іноземці за їх згодою можуть залучатися до робіт з облаштування місця проживання, благоустрою території, а також на його промисловій базі або згідно з трудовими договорами на підприємствах, в організаціях та установах за місцем їх розташування.

Особи, які працюють у майстерні або згідно з трудовими договорами за межами розташування ПТПІ, виводяться на роботу тільки в денний час і перебувають під наглядом працівників, які здійснюють охорону протягом усього робочого часу.

Після закінчення роботи та повернення до ПТПІ проводиться огляд іноземців, їх одягу та речей.

З метою забезпечення дисципліни і порядку в ПТПІ, а також відповідних побутових та санітарно-гігієнічних умов для іноземців, які тримаються в ПТПІ, його адміністрація розробляє розпорядок дня, який, зокрема, визначає:

– години прийому їжі;

– години і спосіб організації проведення ранкової перевірки;

– час, призначений на сон, культурно-освітні, спортивні заняття і власні потреби іноземців;

– місце, години, коли дозволяється перебувати на території ПТПІ та поза його межами;

– години, місце прогулянок та користування приміщеннями для купання;

– місце, у якому дозволяється курити тютюнові вироби;

– кількість і вид власного одягу, білизни і взуття, яке іноземець може мати в кімнаті, де проживає;

– кількість і розміри предметів, які іноземець може мати в кімнаті, де проживає, а також спосіб їхнього зберігання;

– дні, години особистого прийому іноземців директором ПТПІ або його заступником;

– дні, години і спосіб подання заяв, скарг та клопотань;

– дні, години, місце і порядок проведення побачень;

– дні, години, місце занять та зустрічей релігійного характеру;

– дні, години, місце і спосіб здійснення покупок продуктів харчування, тютюнових виробів, а також інших дозволених речей та

– предметів;

– дні, години, спосіб прийому і видачі передач;

– дні, години і місце для проведення зустрічей з представниками державних та закордонних органів, дипломатичних або консульських установ, а також неурядових або міжнародних організацій для надання іноземцям юридичної допомоги та вирішення питання повернення їх на батьківщину.

Текст внутрішнього розпорядку дня, а також права та обов’язки іноземців розміщуються на видному місці в кожній житловій чи локалізованій кімнаті українською мовою та мовою, якою володіють іноземці.

Обладнання ПТПІ

ПТПІ мають бути відокремлені від будинків і споруд іншого призначення, забезпечувати розміщення комплексу будинків і споруд згідно з вимогами чинного законодавства, розміщуватися поблизу шляхів сполучення, бути віддаленими від житлових і громадських будівель на відстань не менше 50 метрів. При розміщенні цих приміщень в одному будинку локалізовані кімнати ПТПІ розміщують на першому поверсі. Санітарний пропускник, кабінет лікаря з процедурною, як правило, передбачаються поруч, суміжно з медичним ізолятором. Територія ПТПІ огороджується суцільною, без виступів, цегляною або залізобетонною огорожею висотою не менше 3 метрів, на якій установлюються технічні засоби охоронного призначення. Вхід (в’їзд) на територію ПТПІ здійснюється через контрольно-пропускний пункт. На території ПТПІ передбачається не менше 3 прогулянкових двориків, які повинні мати окремий вхід з боку локалізованих кімнат. Один з прогулянкових двориків обладнується як спортивний майданчик. На всіх віконних прорізах службових і допоміжних приміщень будинків ПТПІ із зовнішнього боку встановлюються металеві ґрати з круглої сталі.

(Витяги з Наказу МВС України від 16.10.2007 № 390 «Про затвердження Положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні»)

При здійснені моніторингу дотримання прав людини у ПТПІ, слід звернути увагу на наступні нормативно-правові документи:

1. Розпорядження від 27 квітня 2011 р. N 370-р Київ «Про передачу цілісних майнових комплексів пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, до сфери управління Державної міграційної служби»

2. Наказ МВС України від 16.10.2007 № 390 «Про затвердження Положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні»

Пункти тимчасового розміщення біженців (ПТРБ)

У зв’язку з ліквідацією Державного комітету у справах національностей та релігій, 27 квітня 2011 р. Кабінет Міністрів України видав розпорядження N371-р «Про віднесення цілісних майнових комплексів пунктів тимчасового розміщення біженців до сфери управління Державної міграційної служби». ПТРБ – місце тимчасового розміщення осіб, які подали заяву про надання статусу біженця, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця та яким надано в Україні статус біженця в установленому порядку.

Завдання і функції Пункту

Основним завданням пункту є приймання й тимчасове розміщення, на строк не більше трьох місяців, осіб, які подали заяву про надання статусу біженця, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця та яким надано в Україні статус біженця.

Відповідно до основного завдання адміністрація пункту виконує такі функції:

• створення особам, розміщеним у пункті, житлових умов, необхідних для їх тимчасового перебування у пункті;
• організація харчування, надання соціально-побутових послуг та першої медичної допомоги;
• забезпечує дотримання вимог санітарно-гігієнічного та санітарно-протиепідемічного режимів у пункті;
• сприяння цим особам у тимчасовому працевлаштуванні чи навчанні відповідно до чинного законодавства;
• щомісячне подання до місцевого органу міграційної служби даних про наявність вільних місць у пункті;
• організація своєчасного від’їзду із пункту розміщених у ньому осіб.

Як повідомляє Департамент у справах біженців, на даний час в Україні діє два пункти тимчасового розміщення біженців: у м. Одесса на 200 місць та у Закарпатській області (м. Мукачево та с. Перечин) на 130 місць. Станом на 22 липня 2011 року у ПТРБ у м. Одеса проживало 157 осіб, а у ПТРБ у Закарпатській області – 89 осіб. Як повідомляє Департамент у справах біженців, наразі ведеться робота щодо завершення реконструкції і забезпечення функціонування аналогічного пункту у Київській області (м. Яготин) на 250 місць.

До пункту направляються сім’ї та окремі особи, які не мають можливості самостійно розміститися. Підставою для розміщення у пункті є направлення органу міграційної служби та документ, що підтверджує особу прибулого.

Органи міграційної служби, які не мають у своєму підпорядкуванні пунктів, направляють зазначених осіб до пунктів, що розташовані в інших областях, містах. Направлення у пункт дійсне протягом 5 діб з дня його видачі. Термін чинності направлення може бути продовжений місцевим органом міграційної служби до одного місяця за наявності поважних причин.

Термін перебування у пункті встановлюється органом міграційної служби до трьох місяців. Особа, яка отримала відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця чи відмову у наданні статусу біженця, залишає пункт протягом доби.

Особи, які прибули до пункту, перед розміщенням у ньому ознайомлюються з Правилами проживання у пункті тимчасового розміщення біженців та заповнюють Зобов’язання про дотримання викладених у них положень.

Наказом директора пункту організовується медпункт з ізолятором за погодженням з керівником територіального лікувально-профілактичного закладу та територіальною установою державної санітарно-епідеміологічної служби за рахунок коштів, передбачених на фінансування діяльності пункту.

Відповідно до чинного законодавства директор пункту організовує первинний, періодичний та, при необхідності, позачерговий медогляд працівників пункту та осіб, розміщених у ньому. Особи, у яких виявлено педикульоз, направляються на дезінфекційну станцію для санітарної обробки або проходять її на місці.

Якщо особа відсутня у пункті без попередження адміністрації понад три доби, її місце може бути надане іншій особі за рішенням місцевого органу міграційної служби.

Особи, які проживають у пункті, можуть харчуватися в їдальні за талонами, виданими адміністрацією пункту. Самостійне приготування їжі дозволяється у спеціально відведених для цього місцях.

У приміщеннях і на території пункту забороняється:

• вживати спиртні напої та наркотичні речовини;
• носити чи зберігати вогнепальну, пневматичну, холодну та газову зброю, набої до неї, а також легкозаймисті речовини.

(Витяг з Наказу Держкомнацміграції України від 05.09.2002 N 31 «Про затвердження Положення про пункти тимчасового розміщення біженців та Правил проживання у пункті тимчасового розміщення біженців»)

При здійснені моніторингу дотримання прав людини у ПТРБ, слід звернути увагу на наступні нормативно-правові документи:

1. Розпорядження КМУ від 27 квітня 2011 р. N 371-р «Про віднесення цілісних майнових комплексів пунктів тимчасового розміщення біженців до сфери управління Державної міграційної служби»;

2. Наказ Держкомнацміграції України від 05.09.2002 N 31 «Про затвердження Положення про пункти тимчасового розміщення біженців та Правил проживання у пункті тимчасового розміщення біженців»;

3. Правила Держкомнацміграції України вiд 05.09.2002 № 31 «Правила проживання у пункті тимчасового розміщення біженців».