Про роль недержавних організацій (НДО) в роботі національних превентивних механізмів в Європі
В нашій країні як і у багатьох інших країнах Європи та світу обговорюється роль неурядових організацій та активістів у створенні та функціонуванні національних превентивних механізмів з попередження катувань. І хоча сам Факультативний протокол до Конвенції ООН проти катувань у ст. 3 чітко покладає цей обов’язок на державу: «Кожна держава-учасниця створює, призначає чи підтримує на національному рівні один або кілька органів для відвідувань для цілей недопущення катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання», досвід свідчить про активну участь громадянського суспільства у роботі таких механізмів. На нашу думку участь НДО у створенні і роботі національних превентивних механізмів виправдана та необхідна з огляду на те, що:
• Участь є елементом формування та виконання соціального уявлення громадян про структури, форму, та види державних органів влади;
• Участь громадян та НДО дозволяє забезпечувати належний рівень незалежності національного превентивного механізму;
• Участь громадян є істотним елементом легітимації існуючої державної влади в цілому.
Досвід НПМ Іспанії
Іспанія пропонує унікальний приклад, коли коаліція НДО була створена виключно з метою реалізації Факультативного протоколу. Громадське обговорення Факультативного протоколу було ініційовано на початку 2004 року, коли 37 НДО зібралися разом під егідою Мережі за Попередження Катувань, з метою просування ратифікації вказаного міжнародного інструменту. З тої миті Мережа актовано підтримувала процес створення НПМ шляхом підготовки пропозицій й участі у двосторонніх зустрічах із Урядом Іспанії, а також у різних заходах, присвячених створенню НПМ в Іспанії до самого його створення у 2009 році .
Після процесу консультацій із різними органами влади, інституціями і представниками громадянського суспільства, в ході яких було запропоновано різні формули НПМ, Іспанський Парламент призначив Омбудсмена у якості НПМ прийнявши закон [Ley Orgánica] 1/2009 від 3.11.2009 р., яким вніс зміни до Закону «Про Омбудсмана» [Ley Orgánica del Defensor del Pueblo]. Закон містить дві головні принципові постулати:
“1. Омбудсмен Іспанії має виконувати роль Національного превентивного механізму проти тортур у відповідності до Конституції, цього Закону та Факультативного протоколу до Конвенції ООН проти тортур.
2. Для технічної і правової підтримки та на виконання функцій НПМ створюється Консультативна Рада. Вказана Рада очолюється Помічником Омбудсмана, до якого мають бути делеговані функції передбачені цим положенням. Структура Ради, повноваження та робочі процедури мають бути визначені відповідними регламентами”.
19 січня 2010 року було створено організаційний підрозділ з назвою «Підрозділ НПМ». Окрім персоналу, призначеного ексклюзивно виконувати функції Підрозділу, було прийняте рішення, що експерти із різним моніторинговим досвідом місць несвободи мають бути долучені до роботи Підрозділу, зокрема для здійснення інспекцій. Загальна структура НПМ включає створену Консультативну Раду, яка має встановити зв’язки із фахівцями у багатьох наукових дисциплінах (з метою отримання глибинного аналізу окремих аспектів тримання осіб в місцях несвободи та зміцнення можливостей щодо нормативного аналізу цих умов). Окрім згаданих науковців, Рада також має постійно встановлювати та підтримувати зв’язок із неурядовими організаціями, які мають досвід роботи із особами, позбавленими волі та які займаються вирішенням проблеми щодо покращення умов тримання таких осіб .
Модель «Омбудсмен +» у Словенії
Словенія являє собою особливо цікаву країну, яка передбачила роль учасників громадянського суспільства у роботі НПМ. Коли Словенія приєднувалася до Факультативного Протоколу у січні 2007 року, то вона зробила формальну заяву, у якій йшлося: «У відповідності із статтею 17 Протоколу, Республіка Словенія теперішнім заявляє, що компетенції й обов’язки національного превентивного механізму будуть виконуватися омбудсменом з прав людини і за погодженням із с нею/ним також неурядовими організаціями, які зареєстровані у Республіці Словенія, й організаціями, що набули статусу гуманітарних організацій у Республіці Словенія». З цією метою 5 жовтня 2007 року зацікавлені організації були запрошені через відкритий тендер подати заявки до Офісу омбудсмена, аби вважатися частиною НПМ. Згодом дві НДО подали заявки й були успішно відібрані офісом омбудсмена. До них належать Інститут Миру (Мировний інститут) й Юридичний Інформаційний Центр для НДО (Pravno-informacijski center nevladnih organizacij-PIC), обидві з яких, мають досвід у моніторингу місць утримання, а також з питань надання політичного притулку. Первинно НДО й представники Офісу омбудсмена будуть здійснювати спільні візити у місця утримання, хоча майбутні візити можуть також здійснювати на індивідуальній організаційній основі, згідно із діючим законодавством обидві сторони мають однакові повноваження.
Типовий контракт із відібраними НДО містить таку ціль щодо участі НДО у реалізації положень Факультативного Протоколу в Словенії: відібрані організації будуть виконувати завдання та здійснювати повноваження під час моніторингу умов тримання у місцях несвободи з членами своїх організацій. Після здійснення моніторингу у відповідності до Факультативного Протоколу представники цих організацій зобов’язані надати звіт .
Враховуючи європейський досвід ми сподіваємось, що створена нещодавно при Президентові України Комісія з попередження катувань може стати майданчиком для створення ефективного, незалежного національного превентивного механізму з попередження катувань в Україні.
Посилання:
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_f48
