Чи актуальне на сьогодні дослідження трудової дискримінації людей старшого віку?
Демографічна ситуація України вже протягом двох десятиліть залишається невтішною, а всі прогнози на майбутнє говорять про те, що до 2025 року українська нація суттєво скоротиться і постарішає. Із проблеми старіння населення витікає інша проблема — навантаження на ринок праці. За оцінками соціологів, на сьогодні на 100 працюючих громадян припадає 86,2 пенсіонери, а до 2025 року їхні частки зрівняються. Розв’язанню цієї складної ситуації заважає не тільки відсутність ефективної демографічної політики держави, а й невирішені проблеми оптимізації ринку праці, подолання безробіття та трудової дискримінації. На сьогодні, за офіційною статистикою, в Україні налічується понад півмільйона зареєстрованих безробітних, загальна кількість безробітних працездатного віку на кінець 2010 року становила 1,8 млн. чоловік, серед яких близько третини складають люди віком від 40 до 59 років. Представники саме цієї вікової категорії мають найбільший життєвий та фаховий досвід, але через низку причин часто опиняються «за бортом» ринку праці. Однією з цих причин є вікова дискримінація. Дослідження показують, що людям, старшим за 45 років, дуже складно працевлаштуватися, тим більше офіційно, тому часто люди цього віку погоджуються на низькооплачувану роботу, не маючи ніяких трудових договорів, пільг, соціальних пакетів, оплачуваних відпусток тощо. Проблема полягає не тільки в об’єктивно низькій конкурентоспроможності старшого покоління порівняно з молодим, а й у великій кількості стереотипів та упередженому ставленні до людей старшого віку з боку роботодавців.
Актуальність проблеми зумовлена також запропонованими змінами трудового законодавства. Питання збільшення пенсійного віку в Україні стало одним із найбільш дискусійних за останні декілька місяців. За даними Конфедерації профспілок України, пенсійна реформа, запропонована урядом, дозволить скоротити дефіцит Пенсійного фонду України лише на 5 % і тому є неефективною. Існують, звичайно, й інші точки зору, але мало хто звертає увагу на наслідки пенсійних змін для осіб старшого віку. Збільшення пенсійного віку призведе до того, що конкуренція на ринку праці стрімко зросте, і постраждають від цього більшою мірою люди старшого віку, оскільки вони будуть затребувані менше, ніж молодь, яка має сучасну освіту та необхідні знання у нових фахових галузях.
Проблема утиску прав людей старшого віку, їхньої дискримінації при працевлаштуванні, звільненні та під час трудової діяльності активно висвітлюється на форумах та у журналістських статтях. Наскільки ж вивчена трудова дискримінація людей старшого віку на науковому рівні?
У світі час від часу проводяться соціологічні дослідження проблем дискримінації в цілому та трудової дискримінації зокрема.
Так, за результатами дослідження Міжнародного рекрутингового агентства, проведеного у 28 країнах світу, приблизно 50 % людей, опитаних у СНД, відповіли, що стикалися з дискримінацією при працевлаштуванні. Серед них 53 % людей старшого віку відмітили, що це була вікова дискримінація.
Не обходить цю проблему і Міжнародна організація праці. Ще у 2007 році опубліковано доповідь МОП на тему «Рівність у сфері праці: відповіді на виклики», яка була присвячена новим формам дискримінації при працевлаштуванні. При чому чималу увагу експерти присвятили саме ейджизму (ageism).
Є досвід проведення подібних досліджень і в Росії. У 2008 році Центром соціально-трудових прав було проведено дослідження щодо дискримінації в сфері праці. Провівши аналіз оголошень з працевлаштування, дослідники виявили, що 44 % з них мали дискримінаційні вимоги щодо віку.
Вивчається ця проблема і серед роботодавців. У 2006 році в Росії Центром маркетингових та соціологічних досліджень Кадрового Дому «СуперДжоб» в ході опитування 200 роботодавців, їм було поставлене таке питання: «Як Ви вважаєте, який із нижченаведених факторів більше, ніж інші впливає на відмову при працевлаштуванні людей старших за 45 років?». Відповіді показали існуючі стереотипні уявлення щодо людей старшого віку. Так, 22 % роботодавців назвали такий фактор, як «труднощі в навчанні», на другому місці (19 %) виявився «радянський» менталітет, а 15,5 % опитаних відмітили меншу працездатність людей після 45 років.
В Україні дослідницькими та громадськими організаціями також проводяться дослідження у сфері праці, що торкаються різних типів трудової дискримінації, здебільшого гендерної, а також професійної, етнічної тощо.
Так, у 2006 році було проведено вивчення деяких аспектів трудової дискримінації ВБО “Турбота про літніх в Україні” в рамках реалізації проекту “Адвокація інтересів людей похилого віку в Україні”. У 2008 році ця проблема серед інших досліджувалась Харківською правозахисною групою разом із 18 партнерськими правозахисними організаціями.
Обидва дослідження намітили певний пласт проблем, пов’язаний з дискримінацією людей старшого та похилого віку в Україні. Так, за словами дослідників, опитування виявило дуже поширену дискримінацію за віком, над подоланням якої теоретично мали б працювати державні та громадські організації. Найчастіше згадувалася дискримінація пенсіонерів і молоді, іноді – дітей.
«За даними фокус-груп, проведених у рамках дослідження ХПГ, серед дискримінаційних практик найбільш поширені вікові обмеження при прийомі на роботу. Практика відмови у прийомі на посаду надто молодих позбавляє їх можливості навчитись працювати. Надто «старим», тобто людям після 50, 40 чи навіть 30 років відмовляють у прийомі на роботу, бо тими, хто має досвід роботи, важче керувати маніпулятивними методами, нав’язувати безглузді прояви корпоративної лояльності. Досить часто бажання наймати чи не наймати певну категорію осіб викликане персональними фобіями керівника і позбавлене наукового обґрунтування», – відмітили дослідники.
Втім навіть це масштабне дослідження не мало на меті вказати шляхи вирішення проблеми трудової дискримінації, а надало лише загальну інформацію з цього питання.
Окрім соціологічних опитувань, у 2006 році Західноукраїнським центром «Жіночі перспективи» у рамках проекту «Подолання ґендерної та вікової дискримінації на ринку праці в Україні: навчання та програма дій» був проведений моніторинг засобів масової інформації, який мав на меті виявити, яке місце приділяють проблемам на ринку праці ЗМІ взагалі, наскільки широко висвітлюється проблема трудової дискримінації, у якому контексті подається інформація, котра стосується дискримінації за віком та гендером. Так, було зафіксовано 113 оголошень, в яких спостерігалася вікова дискримінація, що становило 25,6% від всіх оголошень.
У 2010 році нашою організацією теж розпочато вивчення цієї проблеми. В рамках проекту «Дослідження масштабів трудової дискримінації людей старшого віку на прикладі Харківської області», підтриманого Міжнародним Фондом «Відродження», передбачено проведення масового опитування та фокус-груп з людьми старшого віку, індивідуальні глибинні інтерв’ю з людьми, які постраждали від дискримінації, спеціалістами обласного та міського центрів зайнятості, а також проведення конвент – аналізу оголошень з працевлаштування.
На сьогодні вже проведені інтерв’ю зі спеціалістами Харківського обласного центру зайнятості та людьми старшого віку, які постраждали від дискримінації. Результати виявляють дуже цікаву ситуацію: люди старшого віку розповідають про факти утискання їхніх трудових прав у порівнянні з іншими віковими групами, а спеціалісти центру зайнятості проблеми не бачать зовсім. І хоча в оголошеннях з працевлаштування роботодавці доволі часто вводять вікові обмеження, а люди старшого віку йдуть працювати здебільшого продавцями, охоронцями, вартовими, контролерами та прибиральницями, «ніякої дискримінації людей старшого віку немає», – кажуть спеціалісти центру зайнятості. Це свідчить, перш за все, про досить неоднозначне трактування самого явища дискримінації.
Підводячи підсумок нашого огляду, слід зазначити, що ця проблема є однозначно актуальною. На державному рівні питання дискримінації людей старшого віку також усвідомлюється і вже здійснюються спроби його вирішення. У жовтні минулого року до Верховної Ради України подано проект Закону України «Про запобігання дискримінації щодо осіб літнього і похилого віку в Україні». Якими будуть результати реалізації цього законопроекту у разі його прийняття покаже час, але вже зараз можна сказати, що подолати цю проблему тільки за допомогою санкцій з боку держави неможливо. Ефективне вирішення проблем трудової дискримінації має бути засноване на різних підходах: це і економічне заохочення роботодавців, і широка інформаційна політика для людей старшого віку щодо захисту своїх трудових прав, і вдосконалення програм кваліфікаційної підготовки і перепідготовки тощо.