Сьогодні 11 березня 2015 року в Харкові відбулася прес-конференція, присвячена результатам проведеної правозахисниками оцінки якості медичної допомоги внутрішньо переміщеним особам та громадського аудиту використання бюджетних коштів на забезпечення потреб вимушених переселенців.
Юрій Чумак, правозахисник та регіональний координатор взаємодії із громадськістю Уповноваженого ВРУ з прав людини, зазначив наскільки вивчення цих питань є актуальним для Харківської області, яка є першою за кількістю вимушено переміщених осіб із Криму та зони антитерористичної операції. Саме для цього Чугуївською правозахисною групою у партнерстві із Харківським інститутом соціальних досліджень було ініційовано обговорення та презентація тих потреб і проблем, з якими стикаються переселенці частіше за все. Проведені дослідження відбулися за підтримки програмних ініціатив «Демократична практика» та «Громадське здоров’я» Міжнародного фонду «Відродження».
Перше дослідження, проведене ХІСД, було презентовано Світланою Щербань, науковим співробітником інституту, і присвячено використанню бюджетних коштів на забезпечення потреб вимушених переселенців. Було опитано 114 таких осіб на території міста Чугуєва, Чугуївського, Шевченківського та Печенізького районів Харківської області. Результати інтерв’ю з переселенцями дають можливість побачити, який в цілому характер носять проблеми вимушено переміщених людей із зони АТО в Харківській області:
• Серед головних проблем, які хвилюють переселенців більш за все, можна визначити пошук житла (66 % від усіх відповідей), потребу у харчуванні (43 %), труднощі у працевлаштуванні (41 %), відсутність грошей на повернення додому (26 %), потребу у теплих речах (25 %), потребу у медичній допомозі (24 %).
• Серед опитаних усі респонденти виявилися зареєстрованими в якості вимушено переміщених осіб. 76 % з них отримують державну грошову допомогу як переселенці. При цьому ще 23 % зазначили, що документи вже подані і допомогу вони ось-ось повинні отримати. 1 % переселенців зазначив, що не потребує грошової допомоги від держави.
• 87 % переселенців зазначили, що і процедура реєстрації, і процедура отримання державної грошової допомоги виявилися абсолютно або скоріше доступними, ніж ні. Недоступними вони виявилися тільки для 1 % опитаних. Завагалися із відповіддю 12 % опитаних. Більшість переселенців витратили на ці процедури один день (86 %), кожен 11 респондент реєструвався і оформляв грошову допомогу декілька днів. У 3 % опитаних це зайняло тиждень і більше.
• Щодо загальної оцінки ефективності системи надання державної допомоги переселенцям 26 % опитаних зазначили, що вона скоріше ефективна, ніж неефективна; 24 % – що скоріше неефективна, ніж ефективна. Більше половини респондентів не змогли відповісти однозначно (51 %).
• Для того, щоб покращити надання державної допомоги переселенцям, опитані, перш за все, зазначали, що треба збільшити кількість державних програм надання такої допомоги (56 % від усіх відповідей) та покращити доступу до інформації про її надання (18 %).
• На окреме питання щодо необхідності створення громадських рад при державних органах, які займаються проблемами переселенців, 80 % опитаних зазначили, що це потрібно, 20 % – не погодилися. Серед тих, хто погодився, 91 % відмітили, що у складі таких рад повинні бути самі переміщені особи (8 % – не погодилися, 1 % завагався із відповіддю).
Опитування також показало, що 59 % переселенців зверталися за медичною допомогою у державні заклади охорони здоров’я, при чому абсолютно всі, хто звернувся, таку допомогу отримали (78 % із них – повністю безкоштовно, 22 % – частково оплативши).
Окремо Романом Лихачовим, головою Чугуївської правозахисної групи, було презентовано дослідження, направлене на громадський аудит стану забезпечення доступу внутрішньо переміщених осіб до медичної допомоги та життєво необхідних лікарських засобів.
Дослідження показало, що додаткове фінансування галузі охорони здоров’я районів щодо переселенців не проводиться. Резервні фонди медичних препаратів майже в усіх районах області не створено у зв’язку з обмеженим фінансуванням.
Збільшення цільових видатків на лікування й забезпечення медичної допомоги та життєво необхідними засобами ВПО (вимушено переміщені особи), які мають хронічні захворювання (онкологія, діабет, наркозалежність, ВІЛ-інфекція, туберкульоз, бронхіальна астма, психічні захворювання, ревмозахворювання) не здійснювалося.
Згідно з результатами анкетування щодо стану забезпечення доступу внутрішньо переміщених осіб до медичної допомоги та життєво необхідних лікарських засобів встановлено наступне:
– 72 % ВПО з тих, що проживають в місцях компактного проживання, вказали, що заходи санітарно-епідеміологічної безпеки та карантинні заходи за місцем їхнього фактичного перебування не проводилися.
– Флюорографічне обстеження з часу прибуття на територію Харківської області пройшли лише 12 % з опитаних ВПО.
– На хронічні захворювання страждає 40 % ВПО, що опитані.
– Необхідні ліки в лікувальній установі надані в повному обсязі лише 25 % ВПО, 62 % надані не в повному обсязі, 13 % не надані взагалі.
– 87 % опитаних ВПО зазначили, що купувати необхідні ліки самостійно не можуть через завищену вартість останніх.
В жодному з комунальних закладах охорони здоров’я немає інформації щодо аптек, з якими укладені угоди про продаж на пільгових умовах або безкоштовне надання ліків.
– 95 % ВПО вказали, що їм взагалі не пропонували пройти психологічну реабілітацію (хоча відповідно до відповідей центральних районних лікарень, така допомога надається в ЦРЛ психіатрами).
Також на прес-конференції були присутні Галина Сіроштан, начальник управління медичної діяльності Департаменту охорони здоров’я Харківської облдержадміністрації та Марина Рахно, головний спеціаліст відділу з питань організації охорони дитинства та материнства управління медичної діяльності Департаменту охорони здоров’я Харківської облдержадміністрації, які розповіли про надану медичну допомогу ВПО. Так, станом на 4 березня загальна кількість переселенців у Харківській області становила 105 124 особи, з них 53 782 особи звернулися до закладів охорони здоров’я за медичною допомогою. Серед тих, хто звернувся по допомогу, дітей – 17 421 особа; вагітних жінок -1391 особа; хворих на ВІЛ / СНІД – 199 осіб, хворих на туберкульоз – 190 осіб, інсулінозалежних – 338 осіб, онкохворих – 1713 осіб; поранених – 584 особи. Всього проліковано амбулаторно – 41 612 осіб, госпіталізовано – 12 170 осіб.
За результатами проведених досліджень правозахисниками розроблені відповідні рекомендації, які будуть направлені у державні органи для покращення механізму надання допомоги вимушено переміщеним особам у Харківській області.