На сьогоднішній день в Україні наявна ситуація, коли вікова дискримінація в сфері праці найчастіше спостерігається ще на етапі пошуку роботи. Причому здебільшого люди старшого віку відчувають утиск трудових прав не в кабінеті роботодавця, не в телефонній бесіді з менеджером по персоналу, а лише тільки дивлячись на оголошення про вакантну посаду. Аж ніяк не вказівки щодо зарплати чи режиму роботи вихоплює пошукач старшого віку у значній кількості оголошень – саме рядки «бажано до 45 років» чи «тільки для молодих та амбітних» є для нього першими критеріями відсіювання пропозицій працевлаштуватися.
Доказом цього став проведений за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» проект «Вивчення масштабів трудової дискримінації людей старшого віку на прикладі Харківської області». В рамках проекту було здійснено контент-аналіз оголошень з працевлаштування на предмет того, кого ж на сьогодні хочуть бачити роботодавці в якості своїх співробітників, які критерії відбору є найголовнішими, в яких галузях дискримінація є найбільшою і, врешті-решт, наскільки сильно утискаються трудові права людей саме старшого віку.
Для аналізу були відібрані як Інтернет-ресурси з пошуку роботи, так і газети оголошень з працевлаштування в Харківській області, оскільки згідно з соціологічним опитуванням людей старшого віку, проведеним раніше, ці методи пошуку займають 2-ге та 3-тє місця після «пошуку роботи через знайомих» (газетами користується 63% респондентів, Інтернет-ресурсами – 28%).
До вибірки потрапили ті сайти пошуку роботи, на які в першу чергу вказують різні пошукові системи (Google, Yandex, Нігма) – http://vacancy.kharkov.ua/, http://www.rabota.kh.ua/, а також ті газети з оголошеннями, які користуються найбільшим попитом у Харківській області (газети «Премьер», «Работа в кармане», «Харьковский курьер»). Усього було проаналізовано понад 7 тисяч оголошень.
Результати контент-аналізу показали, що обмеження за віком містяться в 15% газетних оголошень та 58% Інтернет-оголошень.
Така різниця у відсотках обумовлена передусім специфікою каналів розміщення. Так, оголошення про вакансію в Інтернеті, як правило, має стандартну форму, в тому числі й графу «бажаний вік кандидата», де роботодавець вказує найбільш прийнятні для нього вікові рамки пошукача. До того ж розміщення оголошення безкоштовне, на відміну від розміщення в газеті, де плата залежить від кожного слова.
Ще більш показовими щодо ейджизму виявилися бажані вікові межі для роботодавців – від 23 до 39 років. Зазначимо, що в ході опитування самих людей старшого віку щодо найбільш прийнятного віку для роботодавців верхня межа цього відрізку є трохи більшою – 40 років. Це передусім говорить про те, що проблема не є надуманою, а дійсно існує, оскільки її можна оцінити як через суб’єктивні думки досліджуваної групи, так і за допомогою об’єктивного методу контент-аналізу.
Окрім того, важливим для дослідження було дізнатися, яку роль при пошуку роботи відіграє саме вік. Тому, окрім вікових меж, ми фіксували також інші критерії відбору пошукачів
Отже, було виявлено, що роботодавець перш за все надає найбільшого значення 2-м критеріям відбору: досвід роботи та вік, бажаючи бачити людину молоду, але вже с достатнім досвідом трудової діяльності.
Практично в кожному п’ятому оголошенні вимагаються такі риси пошукача, як комунікабельність та вміння користуватися ПК та Інтернет. Майже одностайно роботодавці пов’язують їх наявність із віком (вказані параметри зустрічаються здебільшого в оголошеннях, де потрібні люди до 45 років), що практично унеможливлює навіть спробу пошукача надати інформацію про себе та свої вміння, вже не підходячи за віком. Цікавим є й те, що відсотки цих критеріїв в газетах (де розмір оголошення обмежений) майже в десять разів менші, ніж на Інтернет-сайтах, що передусім вказує на неосновний характер зазначених вимог.
Проаналізувавши оголошення, де потрібні люди до 45 років, ми виявили також інші потреби роботодавців щодо бажаних особистісних якостей та додаткових умінь та навичок пошукачів, які начебто присутні тільки у молодих співробітників. Так, серед особистісних якостей зазначалися: здатність до навчання, привабливість, добре розвинена пам’ять, ініціативність, уважність, цілеспрямованість, активність, акуратність, стресостійкість, зацікавленість в роботі, впевненість у собі та відповідальність. Серед додаткових професійних компетенцій, окрім користування ПК та Інтернет, були виявлені: володіння іноземною мовою, навички проведення презентацій, грамотне мовлення, вміння працювати з офісною технікою, знання культури ділового спілкування, навички роботи з діловою документацією тощо.
Слід наголосити, що вказівку «вік не має значення» було зафіксовано менше, ніж у піввідсотка всіх проаналізованих оголошень.
Оголошень, де потрібні люди саме 45-59 років, майже немає. В газетах було виявлено 12 таких оголошень (менш, ніж 0,2% всіх оголошень) на посади водія, прибиральника, вартового, доглядальниці та охоронця. В Інтернет-оголошеннях таких вподобань не було виявлено зовсім. Окрім того, декілька десятків оголошень містили вакансії для пенсіонерів, однак всі вони стосувалися підробітків, і переважно в мережевому маркетингу.
«Для чоловіків зазвичай пропонуємо сторожа, вартового, вантажника, різні технічні спеціальності, пропонуємо навчання. Для жінок це – продавець, санітарка, прибиральниця, вахтерка. Може це через те, що ми в області працюємо, роботи небагато, але й у Харкові, мені здається, такі ж обмеження за віком».
(Із висловлювань співробітників Центру зайнятості)
Цікавим також було вивчення того, у яких галузях трудової діяльності вікова дискримінація є найбільш вираженою. Наведемо нижче перелік професій, де відбувається найбільший утиск трудових прав стосовно окресленого нами віку. Це передусім професії зі сфери обслуговування та торгівлі: менеджер, торгівельний представник, продавець-консультант, агент торгівельної зали, бармен, охоронець, повар, дизайнер, перукар, візажист тощо. Вікові обмеження присутні і в таких професіях, які начебто навпаки потребують значного досвіду роботи, який людина набуває тільки з віком. Це юрист, лікар, головний бухгалтер, адміністратор тощо. І якщо утиск трудових прав людей 45-59 років за цими професіями іще якось можна пов’язати із презентабельним зовнішнім виглядом, який «мовбито» з роками втрачаєш, то вікові обмеження до 45, а то і до 35 років для наступних професій виглядають взагалі безпідставними: розповсюджувач листівок, фасувальник, касир, швачка у цех, прибиральник, комірник тощо.
«Якісь вікові обмеження зустрічаються постійно. А що робити? Нам доводиться працювати перш за все від бажань роботодавця. Нещодавно була вакансія прибиральниці, так там обмеження – до 35 років. Питання – для чого такий запит?».
(Із висловлювань співробітників Центру зайнятості)
При цьому майже жодних обмежень немає на робочі та будівельні спеціальності – кранівник, зварювальник, різьбяр з дерева, бетоняр, електрозварник, електромонтер, ливарник, фрезерувальник, свердлувальник, шліфувальник, ремонтник, токар, сантехнік тощо.
Окреслена ситуація не є дивною на сьогодні, оскільки вказуючи в оголошеннях з працевлаштування вік, роботодавець начебто намагається економічно виграти, взяти до себе того, хто забезпечить надійну роботу підприємства – активного, здорового, творчого, а тому молодого співробітника. Проте разом з тим він свідомо обмежує коло пошуку та створює можливість пропустити дійсно досвідченого, сумлінного та працелюбного пошукача. Отже, подібна проблема є і буде зберігатися, допоки роботодавці не навчаться відходити від стереотипів, власних уявлень щодо трудових характеристик людей старшого віку і замість зазначення віку все-таки будуть орієнтуватися на головне – професійні знання, вміння та навички пошукачів.
