Три роки тому в Україні з’явилась поліція. Але повноцінної реформи, яка мала перетворити корумповану міліцію на правоохоронний орган західного типу, так і не було втілено в життя.
Реформа з романтичною назвою “Моя нова поліція” задумувалась, як докорінна зміна української правоохоронної системи, куди мали прийти нові люди з іншими цінностями та підходами до роботи. Натомість після трьох років роботи Національної поліції України стало зрозуміло, що реформа загальмувала.
Менше страху, але й довіри
Нині у Нацполіції служить 132 тисячі поліцейських. З них лише 18 тисяч – це нові люди, які поступили на службу після 2015 року, відзначає голова Нацполіції Сергій Князєв. За його словами, за цей час співробітники поліції відреагували на 12,8 мільйонів звернень, 534 тисячам правопорушників повідомлено про підозру, 520 тисяч обвинувальних актів направлено до суду. “Нові підрозділи, нова техніка, новий міжнародний досвід… можна продовжувати нескінченно. Але головне – врятовані життя, надана допомога та ваша довіра”, – написав Князєв на своїй сторінці у Facebook.
Не менше пафосу про результати роботи і довіру громадян у міністра МВС України Арсена Авакова. “Нам є вже чим пишатися – і люди все більше довіряють поліції, але шлях змін ще далеко не закінчений”, – написав 4 липня у Twitter Аваков, вітаючи поліцейських з їхнім професійним святом – Днем поліції України.
Натомість соціологія свідчить, що з довірою серед населення в української поліції є великі проблеми. Соціологічні заміри Харківського інституту соціальних досліджень вказують на те, що Національній поліції нині довіряє не більше 30 відсотків українців. При чому у Донецькій і Луганській областях довіра до правоохоронців більша і складає 40-45 відсотків. Це при тому, що три роки тому поліції, зокрема патрульній, довіряло понад 60 відсотків. За даними Центру Разумкова, у 2017 році негативний баланс довіри/недовіри поліції склав мінус 46 відсотків, а патрульній поліції – мінус 19 відсотків. У порівнянні з 2016 роком найбільше погіршення балансу спостерігалося у патрульної поліції (негативний баланс зріс на 24 відсотки).
“Довіра до поліції катастрофічно падає. Міністр, напевне, плутає відсутність страху з довірою. Поліцію дійсно українці почали менше боятися, але ж при цьому і менше довіряють”, – констатує у розмові з DW директор Центру досліджень правоохоронної діяльності Олег Мартиненко.
Патрульна поліція зневірилась
Три роки тому в центрі Києва на Софійській площі склали присягу перші дві тисячі патрульних поліцейських. У старій міліцейській системі це була абсолютно нова структура, на яку покладали великі надії. Патрульні поліцейські повинні були стати “агентами змін” та запустити реформу у всіх застарілих правоохоронних органах. Однак за три роки стало зрозуміло, що цього не відбудеться.
Як повідомив журналістам керівник патрульної поліції України Олександр Фацевич, у 2018-му році з патрульної поліції звільнилося 400 працівників. А за три роки існування патрульної поліції в Україні звідти звільнився кожен сьомий співробітник. Основною причиною Фацевич називає велике навантаження на поліцейських. “За 12 годин у них дуже велике навантаження. Іноді вони виходять і в позаробочий час, коли відбуваються якісь масові заходи”, – сказав Фацевич в інтерв’ю “Громадському”.
Однак експерти вказують на те, що причина дещо глибша. За словами директора Харківського інституту соціальних досліджень Дениса Кобзіна, більшість поліцейських звільняється через низьку зарплатню та відсутність інструментів щось реально змінити в системі. Після першої хвилі захоплення професією і селфі з українцями патрульним поліцейським довелося зіштовхнутись з жорсткою реальністю – заангажованим керівництвом, централізованою системою ухвалення рішень, роботою “на показники”, порушенням соціальних прав, старою несправедливою системою роботи, коли форму та бензин для авто поліцейським доводиться купувати за свій кошт. “Лоск спав і молоді амбітні патрульні зрозуміли, що ні на що не можуть вплинути. Їм доводиться працювати зі старими кадрами в старих умовах, коли ти не захищений від свавілля начальника. Тому багато хто звільняється”, – каже Денис Кобзін.
Експерти вказують на те, що зневіра “нових облич” у поліції відбулася через те, що перетворити стару корумповану міліцію на новий правоохоронний орган західного типу так і не вдалося. Адже більшість старих кадрів “часів Януковича” досі працює у системі за своїми старими методами. “Реформа в поліції ще навіть не починалась, бо з десяти співробітників нової поліції дев’ятеро – це старі міліціонери”, – відзначає Кобзін.
На переконання експертів, про успіх реформи органів правопорядку в Україні можна буде говорити лише тоді, коли поліція орієнтуватиметься не на гонку за статистикою розкриття злочинів, а на позитивну оцінку громади, на території якої вони працюють, коли буде створений незалежний орган аналізу скарг громадян на дії поліції та коли робота поліції не залежатиме від вказівок з Києва і буде децентралізована.
