Сьогодні, 13 червня, у Харкові відбулася зустріч представників моніторингових місій ООН, ОБСЄ, УВКБ,  Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, органів місцевого самоврядування та громадськості. Зустріч була ініційована моніторинговою місією ООН з прав людини в Україні.

 

У вступному слові керівник групи моніторингової місії ООН з прав людини у Харкові Бранка Шестовідзначила важливість спільних координаційних дій держави і громадянського суспільства у вирішенні проблем вимушених переселенців.

 

Заступник директора Департаменту соціального захисту населення Харківської області Тетяна Бабенко наголосила на особливості ситуації в Харківській області, адже «біженці» їдуть сюди стихійно, здебільшого без звернення в органи реєстрації. Через це оцінити масштаби проблеми досить важко. Якщо тиждень тому зареєстрованих переселенців було близько 400, а за неофіційними даними в Харківську область переїхали 6000, то на сьогодні лише офіційних переселенців нараховується вже 3000.

 

Нині Товариством Червоного Хреста у Харкові створено гарячу лінію для переселенців, на яку за останні три тижні звернулося близько 700 чоловік, за кожним з яких стоять сім’ї, родичі, друзі.

 

Проблем з переселенцями дуже багато, але основною на сьогодні є проблема поселення – ресурс доступного житла в області стрімко вичерпується. За даними волонтерів, розгублені та непоінформовані «біженці» оселяються в області просто в палатках у лісосмугах, не знаючи, куди звернутися за допомогою. Ті люди, що залишили зону бойових дій і добралися до місць компактного поселення, знаходяться у стресовому стані і не відразу розказують про свої проблеми і потреби волонтерам. Так, досі немає точних даних про кількість хворих на діабет, туберкульоз, ВІЛ та інші хвороби, що потребують лікування та підтримуючої терапії. Крім того, за час роботи гарячої лінії Червоного Хреста на неї звернулося 18 інвалідів, які не можуть самостійно виїхати із небезпечної зони, і проблему з їхнім вивезенням, влаштуванням та наглядом вирішити дуже складно. Постійно наростає проблема із забезпеченням їжею та медикаментами. «Якщо потік ще трішки збільшиться, то ми зіткнемося з проблемою великої кількості голодних людей, яких просто буде нічим годувати», – зазначила представник Товариства Червоного Хреста Олена Гончарова.

 

Велику роль у допомозі переселенцям відіграє приватний сектор та благодійні фонди. Так, благодійний Фонд Ріната Ахметова «Розвиток України» евакуював 300 чоловік із зони АТО та опікується їхнім влаштуванням. Таку ж роботу на сьогодні проводить Фонд Олександра Фельдмана. За словами благодійників, вони планують і надалі допомагати з евакуацією мирного населення із небезпечних зон.

 

Втім, гострою проблемою залишається низька поінформованість населення про можливість отримати допомогу. «Необхідно терміново організувати систему інформування: плакати по місту, на залізничному вокзалі, на автовокзалі, по радіо, телебаченню тощо» – зазначила Бранка Шесто. Представниця Червоного Хреста Олена Гончарова запропонувала також створити СМС-розсилку з телефоном гарячої лінії з питань евакуації для мешканців гарячих точок у Донецькій і Луганській областях.

 

Уповноважений ВРУ з прав людини Валерія Лутковська зазначила, що на сьогодні проблему допомоги вимушених переселенців можна розділити на дві складові: те, що лежить в компетенції і можливостях державних органів (медична допомога, оформлення документів, реєстрація), та фінансова допомога, яка через кризову ситуацію в країні та гальмування роботи казначейства суттєво ускладнена. Саме тому на сьогодні видається ефективнішим і швидшим способом – скоординувати дії благодійників і громадськості для фінансування нагальних потреб переселенців. Зі свого боку Обмудсман пообіцяла звернутися до Міністра фінансів України для пришвидшення реалізації державою своїх функціональних обов’язків з допомоги «біженцям». Уповноважений звернула увагу на проблему подальшого влаштування життя переселенців: «Через певний час і волонтери, і держава попросять цих людей звільнити місця тимчасового поселення. І коли це буде не відомо. Відповідно, необхідно готувати цих людей до самостійності. Ми маємо підключати центри зайнятості, проводити ярмарки вакансій, щоб повертати цих людей до звичайного життя. Це буде хорошим стабілізуючим фактором після стресу, що вони пережили».

 

Обговорюючи проблему координації дій та організації ефективної допомоги переселенцям, представник моніторингової місії ООН в Харкові Денис Кобзін зазначив: «Координація має полягати не тільки в тому, щоб держава правильно використовувала ресурс громадськості, який на сьогодні є дуже великим, але перш за все у тому, щоб вчасно оцінювати ситуацію, а не реагувати на неї постфактум. Ми маємо оцінювати проблему ще до приїзду «біженців» в область: яким є їхній стан, які потреби, яка взагалі кількість переселенців. Це має робитись на вокзалах, на блокпостах. Там же необхідно створити пункти надання необхідної інформації, допомоги, медичного огляду, юридичних консультацій тощо».

 

За підсумками обговорення учасники зійшлися на необхідності створення координаційного центру на чолі з головою Харківської облдержадміністрації, в який увійдуть представники міжнародних організацій та спостережних місій, представники місцевих органів влади, соціальних служб, лікарі, благодійники, волонтери та інші.

 

Інформацію про допомогу переселенцям з Криму, Донецької та Луганської областей можна знайти у Фейсбук-спільноті «Станция Харьков» https://www.facebook.com/Station.Kharkov?fref=ts