15-16 листопада в м. Одеса відбулася Четверта Східноєвропейська конференція з питань НПМ, організована Харківським інститутом соціальних досліджень за підтримки Координатора Проектів ОБСЄ в Україні та за організаційної підтримки Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
У конференції взяли участь близько 40 представників закордонних та національних державних органів і громадських організацій. Зарубіжним досвідом впровадження НПМ поділилися представники НПМів Польщі, Словенії, Сербської Республіки, Угорщини, Вірменії, Грузії, Вірменії, Киргизстану тощо. Участь у роботі Конференції взяв також провідний фахівець з просування НПМів у країнах Європи та Центральної Азії Асоціації з попередження катувань (Женева, Швейцарія) – доктор Метью Прінгл.
Разом із представниками іноземних НПМ проблеми майбутньої роботи українського механізму проти катувань активно обговорювали представники громадських організацій та державних органів – МВС України, МОЗ, Прикордонної служби, Державної пенітенціарної служби, Міністерства соціальної політики України, Міністерства освіти, науки, молоді та спорту, Міністерства оборони та інших органів влади, які у своєму підпорядкуванні мають місця несвободи.
Конференцію урочисто відкрили Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська, Керівник програми «Верховенство права», Координатора проектів ОБСЄ в Україні Станіслав Шевчук та директор Харківського інституту соціальних досліджень Денис Кобзін.
Центральною темою конференції було обговорення новоствореного національного превентивного механізму в Україні: 2 жовтня 2012 року Верховна Рада України проголосувала за Закон України «Про внесення змін та доповнень у Закон України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (стосовно національного превентивного механізму)». Прийняття нового закону покладає функції національного превентивного механізму проти катувань на Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини разом із представниками від громадськості (модель «омбудсман+»).
Протягом двох днів учасники Конференції обговорювали проблемні питання побудови національних превентивних механізмів проти катувань та жорстокого поводження у своїх країнах, ділилися досвідом функціонування різних моделей НПМ, проблемами взаємодії з державними органами влади та громадськістю.
Представник Уповноваженого України, керівник Департаменту з питань реалізації національного превентивного механізму Юрій Бєлоусов висвітлив історію створення українського НПМ, результати роботи за півроку функціонування Департаменту, яким на сьогодні здійснено 136 візитів, основні проблеми в місцях несвободи, підпорядкованих різним міністерствам.
Заступник Омбудсмана Словенії Іван Селіх розповів про особливості функціонування НПМ у своїй країні, де він також діє у вигляді моделі «омбудсман+», а саме на основі взаємодії Офісу Омбудсмана з прав людини з 5 громадськими організаціями, відібраними на основі відкритого тендеру. Пан Селіх відкрито розповів як про досягнення НПМ Словенії, так і про недоліки його п’ятирічного функціонування. Серед перших він зазначив тісний зв’язок з громадськістю, відкритість, прозорість роботи НПМ, всеохоплюваність різних категорій місць несвободи, конкретні покращення у відвідуваних установах, розроблену методологію та інструментарій візитів тощо. Окрім того, він закцентував увагу на таких проблемах, як: велике неоплачуване навантаження на Офіс Омбудсмана, пов’язане з роботою НПМ, велика кількість місць несвободи, недостатня зацікавленість і компетентність НПО та представників громадськості, недостатня вмотивованість НПО тощо.
Особливо хочеться відзначити вражаючу доповідь заступника омбудсмана Республіки Сербія Мілоша Янковича, яка була проілюстрована фото з моніторингових візитів у сербські тюрми та ізолятори тимчасового тримання. Цікавими були також дискусії про надання звітів керівництву закладів та відповідним міністерствам, адже у Сербії звіти містять інформацію про порушення разом з посиланнями на відповідні стандарти умов перебування у тих чи інших місцях несвободи.
Представник Асоціації з попередження катувань доктор Метью Прінгл присвятив свою доповідь різним моделям НПМ, що функціонують у країнах Європи та Азії, проблемам та перспективам їхнього розвитку. Друга доповідь доктора Прінгла була присвячена Глобальному форуму з питань Факультативного протоколу, який минулого року відбувся в Женеві. Основний акцент у презентації було зроблено на питанні ефективності функціонування різних національних превентивних механізмів – проблемах довіри, легітимності, прозорості, участі громадянського сектору в попередженні жорстокого поводження тощо.
У Конференції взяла участь керівник Департаменту НПМ Захисника прав людини Польщі Жустина Лєвандовська, доповідь якої була присвячена головним проблемам польського НПМ.
Юрист Угорського Гельсінського Комітету Борбала Івані розповіла про розпочатий Угорщиною шлях створення НПМ, який, згідно з прийнятим законодавством, має почати працювати з 2015 року. Модель НПМ, прийнята Угорщиною, спирається лише на Омбудсмана, і в подальшому діяльність громадських організацій у сфері моніторингу матиме «неофіційний» характер.
Окремо хочеться відзначити доповіді представників Грузії – Ціри Чантурії (Міжнародна тюремна реформа) та Киргизстану – Улугбека Азімова (Незалежна правозахисна група). Представниця Грузії розповіла про проблеми, з якими зіткнувся їхній НПМ, а саме недопущення до моніторингу громадських організацій, повний контроль моніторингу з боку Народного Захисника. Доповідачка наголосила на проблемах взаємодії громадянського суспільства з органами влади та недостатньо прозорий характер чинного НПМ. Представник Киргизстану доповів про становлення свого національного превентивного механізму, який було створено лише півроку тому і про непростий шлях його лобіювання в органах державної влади.
Директор Харківського інституту соціальних досліджень Денис Кобзін та директор Асоціації незалежних моніторів Андрій Черноусов у своїх доповідях порушили такі важливі проблеми, як завдання та виклики новоствореного НПМ та роль громадськості у подальшому розвитку НПМ в Україні, які викликали жваві дискусії серед учасників.
Другий день конференції був повністю присвячений обміну досвідом між українськими та зарубіжними колегами з питань національних превентивних механізмів. Обговорювались проблеми мандату візитів, співробітництво з державними органами влади у різних країнах, функції НПМ, методологія роботи, частота візитів, контроль за виконанням рекомендацій моніторів, популяризація роботи НПМ у суспільстві та багато іншого.
Проведена Конференція має важливе значення для учасників українського національного превентивного механізму – Офісу Уповноваженого з прав людини, моніторів, представників міністерств, громадськості, адже НПМ лише починає свою роботу і потребує багатьох зусиль для досягнення ефективності свого функціонування.
Ще раз висловлюємо вдячність усім без винятку учасникам Конференції, які протягом двох днів активно дискутували, порушували проблемні питання та ділилися власним досвідом.