Вказівка МВС від 24.01.2011 №63 «Про незадовільний стан службової дисципліни та законності серед особового складу підрозділів карного розшуку» є мабуть, одним з нечисельних документів 2011 року, в якому надається наближена до реальності оцінка ситуації, що склалася серед працівників так званих «убойних відділів». Наступні слова керівництва МВС України не потребують коментарів:
«У населення країни складається враження, що свавілля стало невід’ємною складовою роботи органів внутрішніх справ через факти безпосереднього вчинення працівниками карного розшуку злочинів. Органами прокуратури розслідуються 5 умисних убивств, 3 факти заподіяння тілесних ушкоджень, 6 хуліганств, 2 розбої і зґвалтування, учинені працівниками карного розшуку».
«Дискредитують у цілому систему МВС факти „зрощування” працівників органів внутрішніх справ зі злочинним середовищем та „міліцейське кришування” наркобізнесу».
«Численні скарги громадян на працівників міліції свідчать про те, що цілі, методи і практика роботи органів внутрішніх справ не змінилися. У них переважає репресивна спрямованість, зневага до прав, свобод та інтересів громадян, насамперед через застосування тортур, нелюдське поводження або таке, що принижує гідність особи, фізичне та психічне примушування до підозрюваних. Крім того, через низький рівень професіоналізму значної частини працівників та елементарне невміння використовувати надані законом повноваження у сфері оперативно-розшукової діяльності ними застосовуються недозволені методи дізнання».
«У минулому році значно поширилися факти незаконного застосування засобів та методів оперативно-розшукової діяльності (27), приховування злочинів від обліку (63) та незаконної відмови в порушенні кримінальних справ (652)».
Втім, серед висновків, що їх містить цей документ, є положення, яке напевне викличе купу коментарів після вже відомих фактів, коли на Харківщині затримані, доведені до відчаю, вистрибували з вікон 4 поверху, надавши перевагу смерті, аніж подальшому перебуванню в стінах Лозівського міського відділу:
«…У службових кабінетах створити умови, які унеможливлюють вільний доступ до вікон особами, доставленими до міськрайлінорганів за вчинення правопорушень, або особами, які перевіряються на причетність до вчинення злочинів, з метою недопущення фактів їх вистрибування з вікон».

Наказ МВС України від 28.01.2011 №19 «Про оголошення рішень судів щодо притягнення до кримінальної відповідальності колишніх працівників міліції» присвячений аналізу стану законності серед персоналу ОВС.
У наказі констатується, що протягом 2010 року судами були винесені обвинувачу вальні вироки відносно 407 колишніх працівників міліції, що на 19% більше, ніж у 2009 році (342). Найбільша кількість засуджених припадає на м. Київ – 30, АР Крим – 29, Одеську область – 27, Дніпропетровську – 24, Сумську – 22, Донецьку – 21, Хмельницьку – 17, Запорізьку та Луганську області – по 16, Харківську – 14 та Миколаївську – 13.
Серед засуджених найбільш часто зустрічаються дільничні інспектори міліції, відносно яких судами винесено 80 вироків, працівники підрозділів карного розшуку – 70, ДАІ – 42, охорони громадського порядку – 41, слідства – 29, БНОН – 22, чергових частин – 13, ДСБЕЗ, КМСД – по 12. Як правило, злочини вчиняли працівники віком до 30 років (62,4% усіх засуджених) та зі стажем служби до 10 років (69,8% усіх засуджених).
Згідно вироків судів, працівники міліції здебільшого були засуджені за злочини у сфері службової діяльності (299 осіб, або 73,4% від їх загальної кількості), у тому числі за хабарництво – 119, перевищення влади – 73, службове підроблення – 60, зловживання владою – 39, службову недбалість – 8. Крім того, за злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотиків, засуджено 20 працівників, скоєння ДТП -15, хуліганство – 11, спричинення тілесних ушкоджень та катування – по 8, грабежі та крадіжки – по 5, розбійні напади – 4, убивства – 3.

Наказ МВС України від 30.04.2011 №746 «Про недоліки в оперативно-службовій діяльності органів внутрішніх справ і завдання щодо забезпечення прав і законних інтересів громадян, підвищення авторитету міліції» в черговий раз засвідчив наявність численних фактів незаконного притягнення громадян до адміністративної відповідальності, фальсифікації матеріалів справ про адмінправопорушення. При цьому кожен четвертий такий матеріал складається з порушеннями чинного законодавства, а в Харківській та Сумській областях – кожен третій.
У наказі констатовано, що лише 24% кімнат для затриманих та доставлених чергових частин відповідають відомчим будівельним нормам та рекомендаціям Європейського комітету проти тортур. Протягом останнього півріччя не приведено у відповідність до будівельних норм жодної такої кімнати в Автономній Республіці Крим, Одеській, Вінницькій, Івано-Франківській, Черкаській, Чернігівській областях та на Донецькій залізниці.
Непоодинокими випадками, як засвідчив міністр у цьому документі, є безпідставне тримання громадян в ізоляторах тимчасового тримання, їх поміщення до ІТТ без належного медичного огляду, зневажання людської гідності, перевищення службових повноважень, рукоприкладства. Із 109 засуджених поточного року працівників міліції кожен четвертий був притягнутий до кримінальної відповідальності за перевищення службових повноважень. За такими фактами порушено 24 кримінальні справи.
У наказі наведено приклади, коли працівники карного розшуку Фрунзенського райвідділу м. Харкова у приміщенні райвідділу нанесли побої затриманому за підозрою в скоєнні грабежу громадянину. У Лозівському міськвідділі внутрішніх справ Харківської області 9 січня 2011 року з вікна четвертого поверху службового приміщення вистрибнув і загинув підозрюваний у розповсюдженні наркотиків громадянин, а через два тижні з вікна третього поверху цього ж відділу вистрибнула та отримала тілесні ушкодження громадянка, запрошена для пред’явлення обвинувачення. В м.Києві троє працівників лінійного відділу на ст. Дарниця Південно-Західної залізниці «…з метою отримання свідчень у скоєнні злочину з використанням наручників кілька діб утримували в службовому кабінеті трьох громадян, один з яких, не витримавши знущань, вистрибнув у вікно та отримав тяжкі тілесні ушкодження». За результатами цих випадків керівники підрозділів були покарані доганами в дисциплінарному порядку.

УМОВИ, ЩО СПРИЯЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ КАТУВАНЬ ТА ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ

Наказ МВС України від 20.01.2011 №17 «Про затвердження Системи оцінки діяльності органів внутрішніх справ України з використанням сучасних технологій аналізу та прогнозування».
За думкою МВС України, нова система мала запровадити принципово новий підхід до аналізу стану злочинності та мала надати змогу уникнути застарілої оцінки за відсотком розкриття, оскільки не передбачала «порівняння з аналогічними показниками минулого року та відстеження за цими результатами позитивних або негативних тенденцій у роботі міліції».
Наказом експериментальне впровадження нової системи оцінки охоплювало період з 1 лютого 2011 року до кінця цього року, після чого Головний штаб в січні 2012 року має визначитися з ефективністю її використання та внести необхідні корективи. Громадськість даний наказ має цікавити не лише її кінцевими результатами, які МВС України, сподіваємося оприлюднить наприкінці 2011 року.
Цікавим для громадських організацій є пункт 6 наказу, який покладає на Департамент зв’язків із громадськістю обов’язок «… організовувати вивчення думки населення про діяльність органів внутрішніх справ шляхом проведення репрезентативного опитування незалежною соціологічною службою з подальшим висвітленням отриманих результатів у засобах масової інформації…». Проте зараз, після чотирьох місяців дії наказу, досі не відомо, ким, як та чи проводиться взагалі таке опитування, оскільки на відомчому сайті МВС така інформація відсутня.

Проте з тексту наказу МВС України від 25.03.2011 №499 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» стає очевидним, що за інерцією міністр продовжує оцінювати роботу працівників ОВС виключно за старою системою показників, до того ж сумнівних з точки зору сучасної правоохоронної діяльності. В наведеному наказі надається аналіз незадовільного, з точки зору МВС, стану протидії наркозлочинності в ряді областей. При цьому аргументацією для МВС служать наступні факти:
Автономна Республіка Крим: «У 2010 році на 1,4 % зменшилося викриття збутів наркотиків…».
Волинська область: «Відсоток заарештованих за збут наркозлочинців складав лише 40,5% при загальнодержавному 65,6%». «У наркозлочинців на 98,9% менше вилучено майна, готівки, цінних паперів та на 78,4 % менше накладено арештів на майно злочинців. У середньому в одного збувача наркотиків вилучається коштів та накладається арешт на майно на суму 2,3 тис. грн. При цьому загальнодержавний показник складає 12,4 тис. грн.».
Донецька область
«…викрито лише 3 міжнародні канали надходження наркотичних засобів на територію Донецької області, натомість у сусідній Луганській області ліквідовано 40 таких каналів».
Івано-Франківська область
«У січні цього року в області викрито лише 9 наркозбувачів проти 15 торік».
«Протягом двох років підрозділами БНОН області не виявлено жодного ОЗГ. На 42,9% менше виявлено осередків виготовлення наркотиків – 12 проти 21 у 2009 році. На 33,3% зменшилося викриття нарколабораторій».
За зазначені недоліки щодо невиконання показників минулого року керівники різних рівнів зазначених областей були покарані. Що вони будуть робити, аби реабілітуватися, або що будуть робити інші працівники, читаючи такий наказ? Досить сумнівно, що вони не будуть гнатися за показниками за будь-яку ціну, хоча нова система оцінки (див. вище) не передбачає «…порівняння з аналогічними показниками минулого року».

Ця ж інерція “карати за показники” зберігає свою силу і в рішенні колегії МВС України від 14.07.2011 “Про підсумки роботи органів внутрішніх справ за перше півріччя 2011 року” (наказ МВС України від 22.07.2011 №477). Цей документ є показовим з точки зору того, яким чином спрямовуються зусилля ОВС України на виконання завдань, передбачених законодавством.
Так, серед інших недоліків МВС зазначає: ”В окремих регіонах країни ще не відповідає вимогам сьогодення стан боротьби з організованою злочинністю. Не викрито жодного злочинного угруповання з корумпованими зв’язками у Вінницькій, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Рівненській, Тернопільській, Херсонській, Хмельницькій областях; з міжнародними зв’язками – в Автономній Республіці Крим, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Івано-Франківській, Київській, Полтавській, Сумській, Тернопільській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській областях. У Вінницькій, Дніпропетровській, Закарпатській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Луганській, Львівській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Хмельницькій, Чернігівській областях, місті Києві не виявлялися організовані групи, сформовані на етнічній основі”.
У такий спосіб працівники практично 15 регіонів вимушено ставляться у ситуацію, коли вони повинні викрити за будь-яку ціну щонайменше по одному злочинному угрупуванню “з корумпованими зв’язками”, “з міжнародними зв’язками” та сформованому “на етнічній основі”. Навіть, якщо таких в регіоні не існує. Тим більше, що окремим рішенням колегія вимагає для ліквідації каналів перевезення наркотичних засобів та їх джерел “… забезпечити максимальне відпрацювання в умовах ІТТ осіб, затриманих за незаконний обіг наркотиків. За кожним фактом затримання таких осіб забезпечувати їх обов’язкове відпрацювання на причетність до скоєння злочинів корисливо-насильницької спрямованості”.
Цілком очевидно, до яких порушень прав людини, в т.ч. й до випадків жорстокого поводження, це може призвести.
Втім, у цьому ж рішенні колегії одночасно зазначається, що продовжують мати місце надзвичайні події, пов’язані з “… фактами самогубства (Автономна Республіка Крим (2), Дніпропетровська (2), Запорізька (2), Івано-Франківська, Київська, Миколаївська області) та смертями осіб, які трималися в спеціальних установах міліції (Донецька (2), Житомирська, Полтавська, Харківська, Черкаська області)”.

ПРЕВЕНЦІЯ ВИПАДКІВ КАТУВАНЬ ТА ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ

Пропозиції щодо вжиття заходів та виконання рекомендацій за результатами проведення слухань у Комітеті ВР України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності з порядком денним “Про дотримання прав людини в діяльності органів внутрішніх справ”, затверджених на засіданні Комітету (протокол № 92 від 12 січня 2011 року).
Цей документ є найбільш змістовним та ґрунтовним, оскільки готувався тривалий час групою вчених системи МВС, експертів профільного комітету Верховної Ради та правозахисних організацій. В сфері, що стосується запобіганню катуванням та жорстокому поводженню, привертають увагу наступні рекомендації щодо удосконалення діяльності ОВС:
1. Створити робочу групу з числа працівників ОВС та представників громадськості, на яку покласти обов’язки щодо виявлення порушень прав людини в діяльності ОВС з ознаками системності, встановлення причин та умов, що породжують такі порушення, напрацювання пропозицій щодо усунення причин та умов, що породжують ці порушення. Надати Комітету розпорядчий документ про створення такої групи.
2. Проаналізувати відомчі нормативно-правові акти, застосування яких зачіпає права людини, та привести їх у відповідність до Конституції та законів України. Подати Комітету перелік відомчих нормативно-правових актів, які підлягають вдосконаленню, та проекти запланованих змін.
3. З метою поліпшення стану дотримання прав людини в діяльності ОВС доцільно відновити та активізувати здійснення цивільного контролю за дотриманням прав і свобод людини в діяльності органів внутрішніх справ України. З цією метою у нормативних актах МВС України закріпити:
а) Відновлення і сприяння діяльності мобільних груп за участю представників правозахисних організацій по перевірці стану дотримання прав і свобод громадян при їх триманні у міліцейських місцях несвободи (кімнати для затриманих і доставлених та ізолятори тимчасового тримання).
б) Вжити заходів щодо створення при управліннях МВС України в областях громадських рад як консультативно-спостережного органу, наділеного повноваженнями:
– здійснювати ефективний моніторинг стану дотримання прав і свобод людини в міліції;
– приймати участь у проведенні службових розслідувань за фактами порушень прав і свобод громадян;
– здійснювати громадські експертизи окремих напрямків діяльності міліції стосовно дотримання прав людини, укріплення законності та правопорядку;
– приймати участь у розгляді заяв фізичних і юридичних осіб про порушення їх прав і свобод в ОВС;
– приймати участь у проведенні громадських розслідувань щодо порушень прав людини працівниками ОВС з інформуванням таких розслідувань засобів масової інформації та керівництва МВС України для відповідного реагування;
4. Створити у складі МВС України окрему інституцію помічників міністра з моніторингу прав людини на громадських засадах, фахівці якого були б постійно представлені у кожній області України та наділені відповідними повноваженнями на здійснення такого моніторингу.
5. Для унеможливлення катування та побиття громадян з метою отримання зізнання у скоєнні злочину, забезпечити створення у територіальних ОВС слідчих кімнат, обладнаних апаратурою відеозапису. Заборонити проведення будь-яких дій із затриманими поза межами такої кімнати. Запровадити також відеоспостереження у основних адміністративних приміщеннях з метою попередження жорстокого поводження з громадянами. Надати Комітету копію відповідного наказу МВС.
6. З метою обліку всіх без виключення відвідувачів міськрайвідділу, забезпечити апаратурою відеозапису всі входи до адміністративної будівлі підрозділу міліції. Надати Комітету копію відповідного наказу МВС та інформаційний лист про результати проведеної роботи.
7. Забезпечити розгляд заяв громадян про їх катування, побиття, незаконне затримання співробітниками міліції у порядку повідомлення про споєння злочину з реєстрацією у Журналі реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, розглядом їх у 10-денний термін та подальшим направленням матеріалів. Надати Комітету копію відповідного розпорядження МВС.
8. З метою забезпечення пріоритетності превентивних гарантій протидії порушенням співробітниками ОВС принципів верховенства права та законності, поваги до прав i свобод людини i громадянина видати розпорядження із зазначенням принципової позиції Міністра внутрішніх справ щодо неприпустимості порушення прав і свобод громадян в органах внутрішніх справ. Зазначеним розпорядженням підвищити вимоги до особового складу.
9. Розробити єдину відомчу щоквартальну форму звітності «Про стан дотримання прав людини в діяльності органів внутрішніх справ України» з подальшою уніфікацією в загальнодержавну форму звітності «Про стан дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів України». Підготувати, затвердити наказом і направити до обласних управлінь міліції форму звітності, у якій передбачити наступні позиції:
– кількість фактів смерті громадян в органі внутрішніх справ (із зазначенням фабули), з них:
а) в кімнатах для затриманих і доставлених;
б) в ізоляторі тимчасового тримання;
в) в службових кабінетах (із зазначенням галузевої служби);
– кількість скарг на порушення прав і свобод громадян співробітниками міліції (із зазначенням галузевої служби), в тому числі на: катування, побиття, протиправне застосування фізичної сили; незаконне затримання і доставляння до підрозділу міліції; особисту некоректну поведінку.
10. Відомчим нормативно правовим регулюванням забезпечити проведення кожного півроку громадських слухань з питань дотримання прав і свобод людини у діяльності органів внутрішніх справ. У проведенні слухань забезпечується участь керівників департаментів і галузевих служб МВС України, начальників обласних управлінь міліції, представників всіх бажаючих прийняти участь у слуханнях громадських організацій, профільного комітету Верховної Ради, засобів масової інформації.
11. Внести зміни та доповнення до Положення, затвердженого наказом МВС від 10.10.2004 № 1177, якими привести зазначене Положення у відповідність до вимог Закону України «Про звернення громадян», Указу Президента України від 07.02.2008 № 109, впровадити заходи по підвищенню рівня об’єктивності і неупередженості при розгляді звернень громадян на порушення їх прав у міліції. В тому числі передбачити права автора звернення, визначені Законом України «Про звернення громадян», зокрема:
– повноправну участь заявника у проведенні службового розслідування за його зверненням (ознайомлення з матеріалами розслідування і їх оцінювання, присутність при проведенні опитування фігурантів розслідування, можливість надання додаткових матеріалів на будь-якому етапі розслідування тощо);
– можливість заявника отримувати залучати до службового розслідування адвоката чи іншого спеціаліста в області права, правозахисників, незалежних експертів;
– можливість відсторонення співробітника міліції від виконання свої обов’язків на період проведення службового розслідування (у необхідних для забезпечення його об’єктивності випадках);
– реалізацію заходів по захисту від тиску з боку працівників міліції заявника та інших фігурантів службового розслідування.
12. З метою приведення у відповідність з вимогами міжнародних стандартів умов утримування затриманих та доставлених провести переобладнання кімнат для затриманих і доставлених при чергових частинах територіальних міськрайорганів внутрішніх справ у відповідності з вимогами наказу МВС України від 13.08.2010 №382 «про затвердження змін до Інструкції з організації діяльності чергових частин органів і підрозділів внутрішніх справ України, направленої на захист інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, затвердженої наказом МВС від 28.04.2009 №181» (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16.11.2010 за №1115/18410).
13. Розпорядженням МВС України заборонити утримування громадян у зазначених кімнатах до їх переобладнання. Контроль за виконанням розпорядження покласти як на інспекційні служби міліції, так і на громадські мобільні групи з перевірки дотримання прав людини в діяльності ОВС із обов’язковим включенням до їх складу представників правозахисних організацій. Вивчити зазначене питання та надати Комітету копію відповідного розпорядження МВС, інформаційний лист про результати проведеної роботи
14. Умови утримування громадян в ізоляторах тимчасового тримання при територіальних міськрайорганах внутрішніх справ привести у відповідність з вимогами наказів МВС України №60дск від 20.01.2005 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25.02.2005 за N 268/10548), №638 від 02.12.2008 «Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку в ізоляторах тимчасового тримання органів внутрішніх справ України» (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12.02.2009 за 3137/16153) та Відомчих будівельних норм України.
15. Розпорядженням МВС України заборонити утримування громадян у ізоляторах тимчасового тримання до їх переобладнання. Контроль за виконанням розпорядження покласти як на інспекційні служби міліції, так і на громадські мобільні групи з перевірки дотримання прав людини в діяльності ОВС із обов’язковим включенням до їх складу представників правозахисних організацій. Вивчити зазначене питання та надати Комітету копію відповідного розпорядження МВС, інформаційний лист про результати проведеної роботи.

Розпорядження МВС України від 31.03.2011 №329 «Про додаткові заходи щодо недопущення випадків катування та жорстокого поводження в діяльності органів внутрішніх справ» є великим комплексним документом, в якому, не зважаючи на його назву, громадськість не згадана жодного разу, а неурядові правозахисні організації – лише один раз у зв’язку з їх можливим залученням до занять в системі службової підготовки. Також жодним чином у ньому не згадуються ані потенціал мобільних груп з моніторингу дотримання прав людини в діяльності ОВС, ані потенціал Громадської ради.
Слід зазначити, що попри свій обсяг, розпорядження містить досить великий перелік досить загальних, стереотипних завдань щодо проведення нарад, оглядів всіх службових приміщень, цільових перевірок стану роботи, перевірок стану дисципліни і законності; вивчення та узагальнення позитивного досвіду зарубіжних держав у сфері недопущення катування. Серед тих заходів, що представляють інтерес з точки зору ефективності, можна вказати наступні:
– Службові розслідування за фактами катувань та жорстокого поводження проводити протягом однієї доби з подальшим ужиттям до винних найсуворіших заходів дисциплінарного впливу.
– У випадку отримання заяв про застосування катувань або
жорстокого поводження в органах внутрішніх справ направляти матеріали до органів прокуратури з обов’язковим долученням до них актів судово-медичного освідування заявників, пояснень потерпілих і працівників органів внутрішніх справ, на яких потерпілі вказували, уживати вичерпних заходів щодо збору та закріплення доказів протиправних дій.
– Протягом 2011 року вжити додаткових заходів щодо обладнання системами відеозапису з архівацією даних окремих приміщень для проведення допитів, інших слідчих дій і опитувань громадян оперативними працівниками. Зобов’язати підпорядкованих працівників після обладнання таких приміщень проводити слідчі дії та опитування громадян виключно в таких приміщеннях.
– Виключити випадки застосування з боку працівників міліції
образливих висловлювань у спілкуванні з громадянами, безпідставних затримань, доставлень та особистих доглядів громадян, погроз фізичною силою, спеціальними засобами, вогнепальною зброєю та їх безпосереднього застосування без підстав, визначених Законом України «Про міліцію».
– Продовжити практику спільних раптових перевірок органів та
підрозділів внутрішніх справ з метою виявлення фактів катування, жорстокого поводження, інших порушень законності.
– Довести до особового складу вимоги Міністра та колегії МВС щодо пріоритетності захисту прав і свобод людини в діяльності органів внутрішніх справ і текст цього розпорядження під розпис.
– Включити тематику недопущення катування та жорстокого поводження з громадянами в діяльності органів внутрішніх справ до пріоритетних напрямів наукових досліджень.

Наказ МВС України від 21.04.2011 №154 “Про створення спеціальної спостережної комісії МВС України з питань дотримання прав людини” був виданий на виконання вимог розпорядження МВС від 31.03.2011 № 329 “Про додаткові заходи щодо недопущення випадків катування та жорстокого поводження в діяльності органів внутрішніх справ”. Створена спеціальна спостережна комісія була укомплектована виключно працівниками міністерства та не передбачає включення до складу жодного представника громадськості, що відразу нівелює її цінність як елементу протидії катуванням та жорстокому поводженню. Тому виявляється досить сумнівним її ефективність у завданні, поставленим цим наказом – організувати роботу з виявлення порушень прав людини в діяльності ОВС з ознаками системності, установлювати причини і умови, що сприяють таким порушенням, вносити керівництву Міністерства пропозиції стосовно їх усунення.

Службовий лист МВС України від 12.04.2011 № 6243/Фр «Про розгляд подання Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини Лутковської В.В. про виконання рішень Європейського суду з прав людини, які набули статусу остаточного» є зразком досить типового, морально застарілого стилю реагування на критичні зауваження з боку контролюючих органів. Зміст листа формально повторює суть подання Урядового уповноваженого із викладеними на адресу органів досудового слідства недоліками, в тому числі – недосконалість практики проведення розслідування за скаргами осіб на погане поводження з боку представників держави.
Резолюція листа МВС України є також суто формальною – висвітлені порушення слід «…розглянути під час проведення занять у системі службової підготовки», «вжити заходів щодо недопущення подібного в подальшому», а про виконання цих заходів, невідомих навіть для працівників ОВС, пропонується «ґрунтовно поінформувати … в місячний термін».

Вказівкою від 29.04.11 №405 “Про облік порушень прав людини в діяльності органів внутрішніх справ” МВС України запровадило спеціальний облік випадків порушень прав людини, який ведеться щомісячно працівниками інспекції з особового складу.
Статистична звітність, створена згідно цієї вказівки, містить декілька розділів: відомості про факти катування, жорстоке поводження з боку працівників ОВС під час виконання службових обов’язків; відомості про злочини, пов’язані з насильством відносно громадян з боку працівників ОВС; відомості про осіб, які потерпіли від злочинів, пов’язаних з насильством з боку працівників.
У статистичних таблицях тепер можна відстежити кількість раптових смертей серед затриманих та заарештованих осіб (у 2011 році – 14), випадки їх самогубства або спроб самогубства (16 фактів). Також находять своє відображення кількість зареєстрованих заяв, повідомлень громадян (2937), кількість виявлених правопорушень, в тому числі – порушених кримінальних справ (у 2011 році – 195) з “розбивкою” по службах та підрозділах ОВС. Фіксується також кількість осіб, потерпілих від злочинів працівників міліції (157 осіб), із зазначенням кількості жінок, дітей та іноземців.

Наказ МВС України від 28.04.2011 №164 «Про організацію роботи та затвердження складу Громадської ради при МВС України» зафіксував подію, що давно очікувалася після проведення установчих зборів 25 січня – був затверджений персональний склад Громадської ради при МВС України в кількості 39 представників інститутів громадянського суспільства. Проте ще цілий місяць новообрана Громадська рада, в силу непрофесійності її голови Е.Багірова не набувала легітимності, поки 30.05.2011 міністр не затвердив Положення про громадську раду. Таким чином, тяганина з боку МВС України та члена колегії МВС Е.Багірова коштували громадянському суспільству 4 місяці вимушеної бездіяльності.

Службовим листом №6/7-9119 Департамент кадрового забезпечення МВС України лише 23.08.2011 р. зобов’язав керівників відомчих вузів системи МВС надати результати про виконання рекомендацій зазначених вище комітетських слухань “Про дотримання прав людини в діяльності органів внутрішніх справ” (від 12 січня 2011 року) в частині, що стосується:
– вивчення дисципліни “Дотримання прав і свобод людини в діяльності ОВС”, а також включення її окремим розділом до програм проходження курсантами практики і стажування;
– результатів аналізу ефективності вивчення питань дотримання прав людини під час підвищення працівниками ОВС кваліфікації та спеціалізації;
– включення положень ключових міжнародних документів у галузі дотримання прав людини до тематичних планів;
– опрацювання рішень Європейського суду з прав людини, підготовки відповідних коментарів та роз’яснень, а також можливості розробки окремого навчального посібника з цієї тематики для підготовки та підвищення кваліфікації працівників ОВС.
Також із невиправдано великим запізненням, МВС України вирішило відновити роботу регіональних громадських рад, що закріпило дорученням міністра від 27.09.2011 №13835/Мг “Про консультативно-дорадчий орган при ГУМВС, УМВС”. Цим документом громадські ради було доручено створити у досить короткий термін – до 15 жовтня 2011 р., тобто практично за 18 днів. Однак найбільший ризик для громадського контролю містить пункт цього доручення, яким передбачено забезпечити силами центрального апарату МВС координацію діяльності створюваних рад. Таким чином, питання незалежності та неупередженості роботи громадських рад відразу було вирішено МВС України не на користь громадськості, що прямо суперечить національному законодавству.