Дискусії щодо необхідності постійного моніторингу потреб переселенців ведуться вже давно. Це є вкрай важливим і при розробці стратегій подолання наслідків вимушених переселень, і при створенні механізмів надання необхідних послуг ВПО, і при попередженні стигматизації та забезпеченні соціального захисту вимушено переміщених осіб.

Нажаль, більшість вітчизняних методик аналізу масштабів тієї чи іншої проблеми та оцінювання потреб ґрунтуються виключно на статистичних показниках. Так, місцева влада для планування діяльності щодо реінтеграції ВПО та майбутніх бюджетних витрат використовує здебільшого об’єктивні індикатори оцінювання її результативності: показники витрат; показники продукту; показники ефективності. В той же час, ці показники не можуть забезпечити комплексний аналіз ситуації: не враховують ряд факторів, часто зазнають викривлень, не оновлюються роками. Саме тому, в європейській практиці методики оцінювання потреб вразливих груп переважно базуються на регулярних моніторингах думки представників цих груп. Вони відображають, як змінюються їхні потреби й надають оцінку ефективності програм або сервісів через відчуття громадянами змін рівня та якості життя.

Саме тому Харківський інститут соціальних досліджень взявся за розробку універсальної методики оцінювання потреб ВПО, яка дозволить місцевій владі р

егулярно оновлювати програми для ВПО та більш ефективно використовувати бюджет, а державним органам отримувати реальний стан потреб переселенців у житлі, соціальній допомозі, медичних послугах тощо. Проект реалізується в межах гранту, наданого проектом Ради Європи «Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень».

13 вересня спеціалісти Інституту зустрілися із представниками Міністерства соціальної політики України та Офісу Уповноваженого Верховної Ради України та обговорили коло питань, які необхідно включити у такий інструмент. Представники влади висловили щире зацікавлення щодо даної ініціативи та наголосили на своїй підтримці та сприянні її впровадженню.