28-29 травня 2011 року у м. Судак, АР Крим в рамках реалізації проекту “Інвентаризація місць тримання під вартою в Україні як необхідна передумова створення національного превентивного механізму попередження катувань” за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» Харківський інститут соціальних досліджень провів семінар з обговорення методів та алгоритму моніторингових візитів до стаціонарних закладів системи надання соціальних послуг. В семінарі прийняли участь провідні фахівці Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, а також директори интернатних установ системи соціального захисту населення і територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг), у складі яких є стаціонарні відділення, де на повному державному утриманні проживають громадяни похилого віку, психічно хворі особи, інваліди, діти-інваліди, яким надаються соціально-побутові та медичні послуги.

Учасники зустрічі неодноразово робили акцент на специфіці перелічених категорій осіб, які утримуються у вказаних закладах. Було зазначено, що в ході моніторингу необхідно звертати увагу на ці особливості та прописувати їх в моніторинговому листі для кожного закладу окремо. Так, наприклад, для інвалідів в установах повинна бути передбачена можливість їх пересування по території закладу (наявність візків, пандусів), для людей похилого віку має бути організовано доступ до інформації про нарахування пенсії тощо.

Оцінюючи перспективи впровадження в нашій країні моніторингу стаціонарних закладів системи надання соціальних послуг, було проведено SWOT- аналіз та зазначені сильні та слабкі сторони моніторингу, можливості та ризики його проведення.

Слід зазначити, що дане розділення не було досить чітким, і деякі пункти перетиналися.

1. Так, до сильних сторін моніторингу були віднесені:

• Об’єктивність інформації

• Узагальнення

• Виявлення порушень прав людини, їх причини

• Відкритість

• Покращення стратегії надання соціальних послуг

2. Слабкі сторони:

• Необов’язковість змін

• Неможливість отримати пряму віддачу (фінансову)

• Непрофесійність моніторів

• Недостача часу та людських ресурсів

При чому учасники зустрічі акцентували увагу на тому, що ці слабкі сторони можна подолати, якщо ми будемо мати більше досвіду в проведенні подібних досліджень. Має сплинути достатньо часу, щоб ця діяльність стала постійною та професійно збагаченою, а суспільство звикло до того, що моніторинг – це необхідне та обов’язкове явище в подібних закладах.

3. Можливості:

• Позитивне відношення влади

• Фінансове забезпечення

• Зацікавленість провайдера

4. Ризики:

• Необізнаність громади в меті моніторингу та результатах

• Страх покарання та недовіра зі сторони працівників закладів

• Страх виявлення недоліків та попадання цієї інформації в ЗМІ

• Держава не зацікавлена у інформації, яка виявиться в ході моніторингу

• Фрагментарність уваги та дій держави

Обговорюючи, хто повинен здійснювати моніторинг, присутні зазначили, що це мають бути, перш за все, підготовлені спеціалісти, оскільки специфіка закладів передбачає знання певних особливостей осіб, які там утримуються. Це можуть бути як представники системи, так і представники policy moving, психологи, психіатри, представники громадських організацій (рад).

До основних завдань моніторингу було віднесено:

1. Захист прав клієнта та співробітника;

2. Вивчення та донесення інформації до зацікавлених сторін;

3. Пропонування змін, зміни заради покращення функціонування закладів та дотримання прав клієнтів цих закладів.

4. Надання повного об’єктивного образу системи надання соціальних послуг.

У ході роботи в групах учасниками зустрічі були обговорені різні сфери моніторингу (умови проживання; відпочинок; харчування; система покарань; зовнішній вигляд; особистісний та соціальний розвиток; оцінка потреб; фізичне, психологічне та емоційне здоров’я клієнтів закладу; право на інформацію; право на скаргу; право на приватність; право на безпеку) та виокремлені для кожної сфери показники та джерела інформації.

На основі отриманої інформації експертами Харківського інституту соціальних досліджень було вироблено чек-листи з моніторингу прав людини в закладах Міністерства соціальної політики, куди найближчим часом відбудуться моніторингові візити.

Отже, семінар став черговим кроком у розвитку підходів до створення національних превентивних механізмів (НПМ) у відповідності із Факультативним протоколом до Конвенції ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження та покарання (ОРСАТ).