Одним із ключових методів правозахисною діяльності є публічність та можливість громадського контролю за діями державних органів влади. На жаль, це є одним з небагатьох засобів боротьби за дотримання прав людини в Казахстані. Експерти Харківського інституту соціальних досліджень вже неодноразово мали можливість переконатися у цьому, беручи участь у міжнародних спостережних місіях у цій країні.

Зокрема, ми спостерігали за розслідуванням заворушень і розстрілів у м. Жанаозен у 2011 році, фіксували судові процеси над політичними в’язнями у 2017 та 2018 роках, зокрема над Кенджебєком Абішевим, Алматом Жумагуловим, Асетом Абішевим, Іскандером Ерімбетовим та іншими . Під час візитів ми багато зустрічалися з представниками громадянського суспільства різних міст країни, адвокатами та родичами незаконно засуджених, правозахисниками та жертвами політичних переслідувань. Це дозволило нам отримати різнобічну інформацію та формулювати неупереджені та виважені висновки щодо ситуації з правами людини в Казахстані.

Напрацьовані висновки були озвучені на багатьох зустрічах з міжнародним правозахисним співтовариством, в тому числі депутатами та членами різних комітетів Європейського Парламенту, представниками Ради Європи, Human Rights Watch на іншими.

Окрім того, результати спостережних місій викладені в ряді публікацій. Однією з останніх є Універсальний періодичний огляд Казахстану для розгляду на 34-й публічній сесії  Робочої групи УПО в листопаді 2019 року. Цей огляд є спільною працею ХІСД, Фонду «Відкритий діалог» та Італійської Федерації з прав людини.

Серед ключових висновків можна зазначити наступні:

• Наявна гостра проблема відсутності верховенства права у Казахстані та відмова виконувати рекомендації договірних органів ООН щодо звільнення політв’язнів. Адвокати, які беруть участь у політично мотивованих справах, постійно стикаються з різними перешкодами, погрозами та переслідуваннями.
• Існує багато даних, які вказують на систематичний характер катувань та безкарність їх використання щодо ув’язнених та затриманих осіб.
• Регулярно порушується право громадян за свободу мирних зібрань та об’єднань. Майже у всіх випадках влада відхиляє прохання громадян про мирне зібрання. Учасники мирних зібрань піддаються масовим затриманням, допитам та кримінальному переслідуванню.
• Значних обмежень зазнає право на свободу слова. Влада Казахстану неодноразово відмовлялася від декриміналізації наклепів, образ та поширення завідомо неправдивої інформації. Окрім цього, владою надається підтримка вжиття заходів для призупинення чи блокування засобів масової інформації.
• Влада Казахстану заперечує факти тиску на НУО. При цьому вони переслідують окремих правозахисників та прийняли нове законодавство, яке значно посилює контроль за ними.

Більш детально з висновками та рекомендаціями правозахисників можна ознайомитися тут.