Протягом квітня – травня, Харківський інститут соціальних досліджень разом з Лабораторією журналістики суспільного інтересу, Лондонською школою економіки та  Львівським медіа-форумом провів соцілогічне дослідження, спрямоване на те, щоб зрозуміти ставлення громадян України до пандемії COVID-19.  Також вивчались чинники консолідації суспільства у боротьбі з епідемією, було проаналізовано вплив тематичних відеоматеріалів на аудиторію та перевірений емоційний вплив  на глядача матеріалів певного типу й тематики. Повний текст дослідження доступний тут

Дослідження дозволило зробити низку цікавих висновків та сформулювати рекомендації для українских медіа, організацій та інституцій, діяльність яких стосується комунікації щодо пандемії COVID-19, розрозблені на основі результатів дослідження:

• Респонденти розрізняють корисну інформацію та «інформаційний шум», який викликає тривогу і змушує людей свідомо припиняти споживати медіаконтент.
• Довіра виникає до матеріалів, заснованих на принципах нейтральності, зосереджених на людях, зроблених від імені самих героїв.
• Величезним є запит на чітку та конкретну інформацію щодо майбутнього, отже, створення матеріалів про приклади проявів стійкості, відповідальності і виживання в умовах інших криз є тим, що повертає аудиторії відчуття контролю над ситуацією.
• Як і в інших країнах, під час пандемії саме лікарі, а не політики викликають найбільшу довіру у аудиторій.
• Водночас, довіра до спікерів і героїв багато в чому залежить від того, чи самі вони дотримуються правил безпеки і навіть приспущена на обличчі маска може підірвати довіру глядача.
• Приклади солідарності, матеріали, які показують простих людей, що долучаються до різних ініціатив в умовах пандемії, викликають позитивні емоції, а волонтерська діяльність – надихає. Водночас, надмірний акцент на внесок волонтерів у боротьбу з епідемією сприймається частиною респондентів як безпорадність держави та лякає людей, тому важливо зберігати баланс.
• Усі опитані люди старшого віку споживають інформацію про коронавірус в інтернеті й менш критично ставляться до онлайн- інформації, в тому числі відеоблогів і месенджерів. Медіа, які працюють і для старшої аудиторії, варто робити більше онлайн-матеріалів, які легко розповсюджувати за допомогою месенджерів.

З повним текстом рекомендацій можна ознайомитись в окремому виданні «Від недовіри до солідарності: як розповідати про пандемію коронавірусу».

Українська версія рекомендацій

Англійська версія рекомендацій

А 26 травня (вівторок) о 16:00 можна буде поставити питання авторам дослідження під час вебінару за участі Наталі Гуменюк, Пітера Померанцева, Дениса Кобзіна, Ігоря Балинського та Ангеліни Карякіної. Для цього потрібно зареєструватиись за лінком https://bit.ly/LMF_dus, а також на платформах Львівського медіафоруму.