Війна вплинула на всіх, але сім’ї з дітьми є однією з найуразливіших категорій населення в цей час. Неможливість знайти житло на довготривалий термін, труднощі з працевлаштуванням, брак коштів на придбання теплих речей, побутової техніки і навіть їжі та ліків для дітей спричиняються до вкрай складної адаптації багатьох внутрішньо переміщених сімей. Ці люди потребують сторонньої підтримки, і їхня кількість зростає. Наближення морозів, регулярні пошкодження комунальної та енергетичної інфраструктури, погрози застосування ядерної зброї, руйнування житлового фонду призводять до збільшення внутрішнього переміщення в країні. Але виявити такі сім’ї складно. Частина ВПО не усвідомлює критичності свого становища та впливу негативних обставин на дітей, частина не знає, куди звертатися, ще частина намагається вирішити свої проблеми з допомогою рідних. Брак персоналу та високе навантаження на соціальні служби також не дають змоги проводити оцінку та здійснювати супровід внутрішньо переміщених осіб, навіть тих, хто заявляє про певні проблеми. Саме тому важливим є виявлення актуальних потреб сімей із дітьми. Особливо це стосується сімейних форм виховання, таких як прийомні сім’ї та дитячі будинки сімейного типу. Останні є найуразливішими, адже зазвичай мають більший склад сім’ї, а отже, потребують відповідних умов проживання. Частина дітей також може потребувати соціальних, психологічних, психіатричних та реабілітаційних послуг.
Саме тому метою цього дослідження є вивчення потреб і проблем як внутрішньо переміщених сімей із дітьми, так і внутрішньо переміщених прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу. Дослідження дало змогу оцінити їхнє становище після переміщення і зрозуміти, наскільки потрібно збільшити гуманітарну, соціальну та психологічну підтримку батьків із дітьми, ПС, ДБСТ, які їхні проблеми та потреби є ключовими і з чим вони не можуть впоратися самостійно.
Звіт написаний на замовлення та за фінансової підтримки СОС Дитячі містечка в Україні.
