24-25 вересня Харківський інститут соціальних досліджень взяв участь у Нараді ОБСЄ з розгляду виконання зобов’язань, присвячену людському виміру. Захід був організований Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини у Варшаві. Ця щорічна нарада проводиться вже більше п’ятнадцяти років поспіль, збираючи разом сотні представників держав-учасниць ОБСЄ, експертів з міжнародних питань, активістів неурядових організацій та правозахисників. Останнє є відмінною рисою заходу, адже спільне обговорення проблемних питань представників урядів і НДО сприяє більш плідному обміну думками і допомагає виробити конструктивні і відповідальні рішення для держави.
Засідання, які відбулися 24 вересня, були присвячені темі незалежності судової системи із приділенням особливої уваги підзвітності та сумлінності суддів та прокурорів. Важливий акцент дискусії полягав у тому, що останні відіграють ключову роль у забезпеченні верховенства права в державі, сприяючи дотриманню стандартів справедливого, неупередженого та ефективного кримінального судочинства. При виконанні своїх професійних обов’язків обвинувачі повинні забезпечувати баланс між дотриманням прав потерпілих і принципів справедливого судового розгляду.
Надзвичайно важливим був і додатковий захід, організований Міжнародним партнерством з прав людини. Тут були обговоренні конкретні порушення міжнародного гуманітарного права та міжнародних злочинів у Східній Україні. Вели зустріч представники українських неурядових організацій разом із міжнародними експертами в сфері моніторингу та оцінки.
Робочі засідання 25 вересня були присвячені темам запобігання катувань, скасування смертної кари та боротьби з тероризмом. На заході, організованому Міністерством закордонних справ Данії, ХІСД взяв активну участь в обговоренні функціонування національних превентивних механізмів у боротьбі проти катувань і жорстокого поводження. Однією з головних проблем, з якою стикаються нещодавно утворені НПМ є проблема розмежування роботи незалежних моніторів з оцінки умов утримання у місцях несвободи і роботи правоохоронних органів з розслідування конкретних фактів жорсткого поводження і тортур. Часто через відсутність досвіду і бажання прискорити зміни, направлені на покращення функціонування закритих закладів, НПМ може перебирати на себе функції державних органів. Це відображається передусім у намаганнях проводити власні розслідування і додаткові виїзди, метою яких є не загальний моніторинг, а перевірка конкретних фактів і пошук доказів задля притягнення до відповідальності конкретних осіб у місці несвободи. За словами Армана Даніеляна, члена Підкомітету Ради Європи проти тортур, це може викликати ризики втрати довіри до роботи самого превентивного механізму як з боку органів влади, ефективний діалог з якими може бути втрачений, так і з боку людей, які утримуються у місцях несвободи. Андрій Черноусов, провідний експерт Харківського інституту соціальних досліджень, зазначив, що при плануванні роботи національного превентивного механізму в Україні, треба спиратися, передусім на досвід тих країн, які вже мають широкий досвід незалежного моніторингу місць несвободи і налагоджену практику взаємодії з державою щодо попередження ризиків жорсткого поводження у закритих закладах і установах.
За результатами роботи Наради будуть вироблені загальні рекомендації, внесені державами-учасницями й НДО, які будуть представлені на розгляд на Зустрічі Ради міністрів ОБСЄ у грудні цього року. Прийняті тут рішення будуть визначати загальні напрямки діяльності ОБСЄ на наступний рік.
Висловлюємо щиру подяку Координатору проектів ОБСЄ в Україні за фінансову підтримку участі ХІСД у даному заході.
