11 травня 2012 р. співробітники Харківського інституту соціальних досліджень відвідали Червонооскільський психоневрологічний інтернат (с. Червоний Оскіл Ізюмського р-ну Харківської обл.). Заклад вражає своїми масштабами: він розрахований на 405 підопічних, наразі ж у ньому утримуються 375 осіб та працює 210 представників персоналу. Окрім своїх розмірів, інтернат відрізняється від інших подібних закладів Харківської області також своїм типом – у ньому утримуються разом як чоловіки, так і жінки, як представники психоневрології, так і геріатрії. За словами директора, така змішаність різних категорій підопічних позитивно впливає на їхнє життя та самопочуття у закладі, адже інтернат має бути максимально наближеним до моделі суспільства, а не створювати штучну ізоляцією і сегрегацію клієнтів закладу. Як відмічає директор, підопічні постійно турбуються про те, як вони будуть виглядати перед представниками іншої статі, хочуть сподобатися та продовжувати спілкування, тому приділяють велику увагу своєму зовнішньому вигляду, витрачають пенсійні кошти на одяг та подарунки замість цигарок і алкоголю, залюбки приймають участь у проведенні дозвіллєвих заходів тощо. На наш погляд, це має стати для інших інтернатних установ в Україні яскравим прикладом комфортного співіснування людей різної статі та профілю.
Особливістю закладу є його відкритість для клієнтів, тут немає ані двометрового паркану, ані пропускного пункту, інтернат огороджено лише невеликим забором задля позначення його території. За словами директора, свобода пересування, спілкування з представниками іншої статі, проведення спільного дозвілля позитивно позначаються на психічному стані підопічних, їх дуже рідко відправляють на лікування до психіатричної лікарні у с. Стрілече.
Серед проблем інтернату можна зазначити недостатню укомплектованість штатного персоналу: не вистачає лікарів різних профілів, бухгалтера, економіста, реабілітолога та працівника з ремонту. Відбувається це через те, що заклад знаходиться у селі, і спеціалістам доволі складно та матеріально витратно добиратися кожен день на роботу із районного центру (автобус від Ізюма до Красного Осколу коштує 10 грн.).
Не менш значною проблемою для інтернату є наявність великого підсобного господарства, яке включає близько 200 га землі та більше 100 голів свиней та корів. Це, перш за все, є вагомим навантаженням на персонал, аніж сприяє організації трудотерапії серед клієнтів та забезпечує останніх продуктами харчування власного виробництва. За словами директора, підсобне господарство не тільки не дозволяє економити кошти на харчування, але й забирає достатньо часу, матеріальних та людських ресурсів закладу на його утримання.
Попри багато труднощів, які існують тут, як і у кожному подібному закладі, адміністрація Червонооскольського інтернату має багато амбітних та чітких планів на майбутнє: створити поле для міні-футболу, побудувати молитовну кімнату, покращити реабілітаційні практики клієнтів, продовжувати ремонт будівель тощо. А головне – заклад у будь-який час відкритий для сторонньої допомоги та підтримки з боку громадських організацій, волонтерів та всіх небайдужих до життя людей у стаціонарних закладах України.