2 жовтня 2012 року Верховною Радою України у другому читанні було ухвалено Закон № 11073 Про внесення змін до Закону «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» щодо національного превентивного механізму. У розробці Закону активну участь брали представники Харківського інституту соціальних досліджень, інших громадських організацій, Офіс Омбудсмана та інші.
Закон підтримали 257 народних депутатів із 305 зареєстрованих.
Відповідно до закону, до прав Уповноваженого включено право відвідувати без попереднього повідомлення про час і мету відвідування такі місця:
місця, в яких особи примусово тримаються за судовим рішенням або рішенням адміністративного органу відповідно до закону, в тому числі ізолятори тимчасового тримання, кімнати для затриманих та доставлених чергових частин органів внутрішніх справ, пункти тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, кімнати для перебування тимчасово затриманих військовослужбовців, слідчі ізолятори, арештні доми, кримінально-виконавчі установи, приймальники-розподільники для дітей, загальноосвітні школи та професійні училища соціальної реабілітації, центри медико-соціальної реабілітації дітей, спеціальні виховні установи, військові частини, гауптвахти, дисциплінарні батальйони, спеціальні приймальники для тримання осіб, підданих адміністративному арешту, міські, районні управління та відділи, лінійні управління, відділи, відділення, пункти органів внутрішніх справ, спеціалізовані автомобілі (у тому числі спеціалізовані автомобілі з конвоєм), приміщення (кімнати) для тримання підсудних (засуджених) у судах, заклади примусового лікування;
психіатричні заклади;
пункти тимчасового розміщення біженців;
приміщення для транзитних пасажирів у пунктах пропуску через державний кордон;
будинки дитини, дитячі будинки-інтернати, притулки для дітей, дитячі будинки, загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, центри соціальної реабілітації дітей-інвалідів, центри соціально-психологічної реабілітації дітей;
психоневрологічні інтернати;
геріатричні пансіонати, будинки-інтернати для громадян похилого віку та інвалідів;
пансіонати для ветеранів війни і праці;
соціально-реабілітаційні центри.
Наведений перелік не є вичерпним.
Уповноважений має право опитувати осіб, які перебувають у зазначених місцях та отримувати інформацію стосовно поводження з цими особами і умов їх тримання.
За запитом Уповноваженого органи державної влади, державні органи, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності повинні надавати інформацію про чисельність осіб, які перебувають у зазначених місцях, про кількість таких місць та їх місцезнаходження, а також будь-яку іншу інформацію стосовно поводження з особами та умов їх тримання.
У секретаріаті Уповноваженого утворюється окремий структурний підрозділ з питань недопущення катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання.
Згідно з ухваленим Законом, на Уповноваженого покладаються функції національного превентивного механізму відповідно до Факультативного протоколу до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання. До виконання функцій НПМ Уповноважений залучає на договірних засадах (на платній або безоплатній основі) до регулярних відвідувань місць несвободи представників громадських організацій, експертів, учених та фахівців, у тому числі іноземних.